Бізнесменам Донбасу загрожують великі штрафи за несвоєчасну сплату податків, а кримчан вони обійдуть стороною
Зараз українське податкове законодавство передбачає серйозні штрафи та пеню за несвоєчасну та неповну сплату податків. Так, за словами юриста департаменту податкової практики Юридичної компанії ...
Додано:
Громадський Простір
Зараз українське податкове законодавство передбачає серйозні штрафи та пеню за несвоєчасну та неповну сплату податків.
Так, за словами юриста департаменту податкової практики Юридичної компанії «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Євгена Васьковського, за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошових зобов’язань та/або авансових внесків з податку на прибуток, згідно з нормами Податкового кодексу України (ПКУ), платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
а) при затримці до 30 календарних днів включно – 10% погашеної суми податкового боргу;
б) при затримці більше 30 календарних днів - 20% погашеної суми податкового боргу;
При цьому у випадку, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання або зменшує суму бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення ПДВ, то штраф накладається в розмірі25% від суми визначеного податкового зобов’язання та завищеної суми бюджетного відшкодування. Якщо протягом 1095 днів контролюючий орган повторно визначить суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування, то особа штрафується в розмірі 50% від суми визначеного податкового зобов’язання та завищеної суми бюджетного відшкодування.
«А несплата податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків (наприклад, заробітної плати) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає сплаті. За повторну несплату таких податків протягом 1095 днів – у розмірі 50% і за третю і кожну наступну несплату таких податків протягом 1095 днів – у розмірі 75% від суми податку, що підлягає сплаті», – розповідає Євген Васьковський.
Крім штрафів, за словами юриста податкової практики ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери», згідно з нормами ПКУ, на суму податкового боргу після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання нараховується пеня в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ.
Однак кримським бізнесменам платити штрафи за несплату податків не доведеться, оскільки у зв’язку з тимчасовою окупацією на території півострова з 27 вересня 2014 створена вільна економічна зона. В її межах була створена вільна митна зона, яка вважається такою, що перебуває за межами митної території України. Сплата податків до бюджету України не передбачена.
«З зоною АТО ситуація складніша. Чинне законодавство передбачає можливість відстрочки сплати податків у разі виникнення форс-мажорних обставин, але довести їх проблематично. Для цього кожному суб’єкту підприємницької діяльності необхідно підтверджувати свій випадок індивідуальної довідкою з регіональної торгово-промислової палати. А отримати цю довідку неможливо в силу того, що офіси ТПП закриті або заблоковані», – констатує юрист департаменту податкової практики Юридичної компанії «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Євген Васьковський.
За його словами, зараз у Верховній Раді лежить законопроект, прийнятий у першому читанні, який передбачає, що на території проведення антитерористичної операції для платників податків терміном сплати податків і зборів визнається період, що починається через рік після закінчення АТО. Під час проведення антитерористичної операції, а також протягом 365 днів з моменту її закінчення платник податків, який здійснює діяльність на території її проведення, не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання податкових зобов’язань. Терміни виконання податкових зобов’язань в період і на території проведення антитерористичної операції, переносяться на термін до 365 днів з дня її закінчення.
«Але даний законопроект на сьогоднішній день не прийнятий, і проти його прийняття призводять вагомі аргументи, наприклад, такий: юридична адреса часто не має ніякого відношення до реального місця знаходження підприємства, тому лазівкою можуть скористатися і підприємці, чий бізнес перебуває поза зоною АТО. Тому прив’язка до місця реєстрації при наданні податкових канікул вельми сумнівна. Таким чином, суб’єкти підприємницької діяльності в зоні АТО не звільнені від відповідальності за несвоєчасну сплату податків», – резюмує Євген Васьковський.
Джерело : ЮК «Алексєєв, Боярчуков і партнери»

