87% жителів східних областей, зокрема Харківщини, обрали cвободу найважливішою цінністю – опитування

87% жителів східних областей, зокрема Харківщини, обрали cвободу першою з найважливіших цінностей для прав людини. Такі дані були отримані під час загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом ...

IMG_8978
87% жителів східних областей, зокрема Харківщини, обрали cвободу найважливішою цінністю – опитування

87% жителів східних областей, зокрема Харківщини, обрали cвободу першою з найважливіших цінностей для прав людини.

Такі дані були отримані під час загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром прав людини ZMINA за підтримки проєкту “Права людини для України”, який впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Символічно, що саме у Міжнародний день прав людини 10 грудня у Харкові були презентовані результати третьої хвилі опитування “Що українці знають та думають про права людини”, яке з 2016 року проводиться кожні два роки, для того щоб вивчити сприйняття, уявлення та розуміння прав людини і основоположних свобод в українському суспільстві.

Свобода, як свідчить опитування, залишається на першому місці серед ціннісних пріоритетів для жителів не тільки Східного регіону, а й всієї держави — 84%. Справедливість посіла другу сходинку з 73%, безпеку обрали 64% українців. Примітно, що порівняно з 2016 роком важливість безпеки для українців як основоположної цінності знизилася на 8%, що може бути пов’язане зі зменшенням інтенсивності збройного конфлікту на Донбасі. А от кількість громадян, які вважають толерантність однією з основних цінностей, навпаки, збільшилася на 6%, хоч вона і перебуває на останньому місці у списку (тільки 31% опитаних українців вважають толерантність важливою цінністю).

Що стосується Східної України, зокрема Харківської області, то на другому місці у переліку основних цінностей для її жителів, — після свободи, — знаходиться безпека (77% опитаних), на третьому справедливість (74%), далі йдуть вільний розвиток особистості (68% — найбільший показник в Україні) і рівність (64%). 

“Одним із важливих індикаторів цінності свободи є її умовна дихотомія з достатком, простіше кажучи — чи погоджується людина відмовитися від матеріальних благ заради збереження свободи. Серед опитаних жителів Cхідного регіону виявилось найменше тих, хто готовий терпіти матеріальні труднощі заради особистої свободи та дотримання прав — 31%. Цікаво, що серед жителів сусіднього з Харківщиною Донбасу цей показник, навпаки, найбільший — 48% жителів підконтрольних Україні територій Луганської і Донецької областей не готові поступитися свободою заради достатку”, — зауважує Олена Кривко, експертка з прав людини проєкту “Права людини для України” Програми розвитку ООН в Україні.

Цікаво й те, що серед жителів Сходу, до якого належить Харківщина, найбільша в Україні кількість тих, кому під час опитування було важко обрати між свободою і достатком — 45%.

Право на життя стабільно залишається найважливішим правом для українців упродовж трьох опитувань поспіль. Воно є ключовим для 4/5 опитаних (80% населення у 2020-му). З доволі значним відставанням на другій сходинці знаходиться право на соціальне забезпечення (59%), далі право на свободу і особисту недоторканність (55%), право на справедливий суд (54%), право на працю (53%), право на освіту (52%), право на житло (51%), право самому розпоряджатися власною долею (45%), право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї (44%), свобода думки, совісті і релігії (42%).

Як і по Україні в цілому, у Східному регіоні (зокрема на Харківщині) право на життя посідає першу сходинку серед пріоритетів — його відзначили 87% опитаних. Право на соціальне забезпечення йде другим (61%), далі — право на освіту (60%), право на свободу і особисту недоторканність (59%), право на працю (54%)

За 5-бальною шкалою дотримання прав людини українці оцінюють в середньому на три бали. Найнижчі оцінки люди дають дотриманню соціально-економічних та екологічних прав (2,5 бала), найвище оцінюють дотримання політичних і культурних прав (3,1-3,2 бала).

На думку більшості жителів Сходу, за попередній рік ситуація щодо забезпечення прав людини й основоположних свобод в Україні не змінилася (42% проти 36% в цілому по Україні), майже кожен третій дотримується точки зору, що стало гірше (28% проти 26% по Україні), з одними правами стало краще, з іншими — гірше (відповіли 13% жителів Сходу, проти 18% серед всіх українців), і найменше виявилося оптимістів, які відзначили покращення ситуації — 5%.

“На Сході респонденти трохи більш песимістичні, однак така ситуація трапляється стосовно більшості суспільно політичних питань — напрямку розвитку країни, економічного стану, політичної ситуації”, — зазначив аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина.  

Оцінюючи проблему дискримінації, жителі Сходу частіше заявляли про існування дискримінації за інвалідністю (35%), віком (33%), національністю (31%), сексуальною орієнтацією (28%), майновим станом (23%). Натомість 7% респондентів на Сході заявили, що в Україні нікого не дискримінують.

За словами голови Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, ситуація з COVID-19 змусила українців більш активно захищати свої права. Якщо у 2016 році 42% всіх опитаних респондентів вдавалися до захисту своїх прав у повсякденному житті, то наприкінці 2020-го таких було вже 60%. А ще стало більше тих, кому вдалося успішно відстояти свої права — 15% у 2016 році та вже 19% у 2020-му.

А от найефективнішими засобами захисту прав жителі східних областей вважають звернення до Європейського суду з прав людини (20%) або до ЗМІ (19%), по захист до суду готові йти 18%, до поліції — 14%, прокуратури — 13%, скористаються допомогою адвоката 11%, поскаржаться до міжнародних організацій 12%, підуть за підтримкою до родичів та знайомих 11%. Найбільш скептично налаштовані 23% жителів Сходу України, які взагалі вважають, що не має засобів захистити свої права.

У більшості громадяни підтримали карантинні заходи, до яких вдавався уряд на різних етапах боротьби з пандемією, як-то 14-денну ізоляцію, заборону проведення масових заходів та релігійних зібрань більше 10 осіб, обмеження пересування на транспорті між країнами, роботу закладів громадського харчування тощо. Водночас, низка обмежень сприймалась українцями як необґрунтовані. Наприклад, заборона руху громадського транспорту у населених пунктах, заборона відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, спортивні та дитячі майданчики, т. ін. Такі дані свідчать про те, що обмежувальні заходи сприймаються населенням швидше за все з точки зору зручності, а не з точки зору їхньої законності чи необхідності.

ДОВІДКА: Презентація дослідження відбулась у межах регіонального туру «Що українці знають і думають про права людини». Харків — перше місто на мапі туру. Проект реалізується Центром прав людини ZMINA спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки проєкту “Права людини для України”, який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Подібні акції проходитимуть також у Львові, Одесі, Дніпрі та Маріуполі.


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Правда та міфи про сексуальну експлуатацію та наругу  

Співпраця Посольства Франції в Україні та Соціальної квартири для жінок з дітьми «Право на здоров’я» триває!

Тушонка для харків’ян - від волонтерів

74 921 українців приєдналися до Всесвітнього дня прибирання попри війну!

Війна за цінності: бібліотеки як центри боротьби на інформаційному фронті

Як в Україні підтримують дітей із комплексними порушеннями розвитку під час війни