1500 освітян з Житомирської та Чернігівської областей пройшли тренінги з цифрових компетентностей

В умовах повномасштабної війни українська система освіти продовжує працювати, забезпечуючи навчання мільйонів дітей і водночас адаптуючись до безпрецедентних викликів. У багатьох громадах навчання протягом майже чотирьох років відбувалося дистанційно або у змішаному форматі, уроки часто проводилися в укриттях, переривалися сигналами повітряної тривоги, а освітяни працювали в умовах постійної невизначеності. Ця ситуація посилила нерівність у доступі до якісної освіти та підкреслила критичну потребу у формуванні цифрових компетентностей педагогів та управлінців, здатних забезпечувати безперервність навчального процесу в будь-яких умовах. За даними UNICEF, у поточному навчальному році близько 4,6 мільйона дітей в Україні стикаються з освітніми бар’єрами, а майже 1 мільйон змушений навчатися онлайн через руйнування шкіл, бойові дії або відсутність укриттів.

“Українська освіта майже шість років перебуває в стані надзвичайної ситуації. Спочатку пандемія, а згодом повномасштабне вторгнення Росії дали достатньо причин для того, аби освітній процес зупинився повністю. Але ми тут. Рік за роком ми вигадуємо нові способи не просто пристосуватися до реальності, а боротися з нею”, — проєктна координаторка Mondo Анастасія Головатюк.

Саме тому за підтримки Естонії було організовано цикл тренінгів з цифрових компетентностей для вчителів та управлінців з Житомирщини та Чернігівщини. Ініціатива охопила 60 навчальних закладів. У межах програми 119 вчителів пройшли навчання у форматі «тренінг для тренерів» та передали здобуті навички своїм колегам, охопивши близько 1500 учасників подальших тренінгів у школах. Також 27 представників органів місцевого самоврядування підвищили цифрову компетентність для більш ефективної підтримки освітніх процесів у громадах.

За словами вчителів, застосування цифрових інструментів не тільки урізноманітнює уроки, а й значно підвищує зацікавленість учнів. Після проходження тренінгів педагоги відзначають покращення якості навчання, активність учнів та ефективність підготовки до уроків. Йдеться не лише про вміння користуватися онлайн-платформами, а й про здатність організувати урок, взаємодіяти з учнями та зберігати мотивацію дітей.

«Учні краще включаються в навчальний процес, з’являється азарт, змагання, бажання дослідити нові інструменти. А головне — це створює навички, які будуть потрібні їм у дорослому житті».

Як зазначають самі вчителі, цифрові навички поступово перестають бути додатковою перевагою і перетворюються на базову професійну необхідність.

«Світ не стоїть на місці, і діти хочуть бути цифровізованими. Тому ми теж маємо постійно вдосконалюватися», — зазначає випускниця тренінгів Наталія.

«Маємо йти в ногу з часом, адже ми вчителі, ми круті», – ділиться педагог-організатор Юлія Скок, що працює в ліцеї №1 імені Густава Олізара Коростишівської міської ради.

Щоб підсумувати результати програми, посилити професійну співпрацю та окреслити подальші напрямки розвитку цифрової освіти в Україні, у Києві відбулася підсумкова конференція «Освіта без обмежень: цифрові рішення для довгострокових змін та стійкості», яка об’єднала близько 180 учасників — педагогів, освітніх технологів, представників громадських організацій, державних інституцій та медіа.

Однією з цілей конференції було надати учасникам можливість краще зрозуміти позиції та бачення майбутнього різних сторін (зокрема вчителів, органів місцевого самоврядування, міністерств, EdTech-компаній) щодо цифровізації освіти в Україні. 

«Якщо раніше нас навчали учні, то тепер це відбувається в обох напрямках, і це дуже важливо. Тепер учителі впевнені в собі й конкурують з учнями. У деяких випадках вони навіть знають більше і завдяки цьому можуть мотивувати учнів», — тренерка Mondo з цифрових компетентностей Маргарита Сорока.

Ілля Філіпов, засновник і виконавчий директор освітньо-технологічної компанії Edera, зі свого боку наголосив на важливості не перевантажувати вчителів різними платформами та цифровими інструментами. Він також підкреслив необхідність навчання вчителів:

«Якщо вчителі не знають, як користуватися цифровою дошкою, вона залишається просто звичайною дошкою», — зазначив він.

В Україні ще з часів пандемії коронавірусу значна частина навчання відбувається онлайн, і вчителі не мають ані часу, ані можливості самостійно шукати нові цифрові інструменти та вчитися їх використовувати. Тому членкиня команди підтримки реформ і відновлення Міністерства освіти і науки України Вікторія Косик вважає, що освітній технолог у школі сьогодні — це не розкіш, а необхідність.

Під час конференції учасники також мали можливість почути й дізнатися, як Естонія цифровізувала свою освітню систему з 1990-х років — як із доповідей представників Mondo, так і з досвіду вчителів та освітніх управлінців, які побували в Естонії з навчальним візитом.

«Цікаво порівнювати освітні системи Естонії та України й вчитися безпосередньо в держави, яка є зразком у сфері цифрової освіти, тому, як усе працює». — зазначила одна з учасниць.

Ознайомлення з цифровими рішеннями естонської освітньої системи дало учасникам можливість подивитися на речі під новим кутом. Оскільки освітні системи Естонії та України подібні між собою, це також дало учасникам надію на можливість реалізувати подібне і в Україні. Крім того, під час конференції було представлено інформацію про платформи освітніх технологій та цифрові матеріали, які доступні в Україні, а також практичні поради щодо ефективного використання штучного інтелекту в освіті. 

Ініціатива «Підвищення якості освіти в Житомирській та Чернігівській областях шляхом розвитку цифрових компетентностей вчителів та представників органів місцевого самоврядування», що впроваджується Mondo за фінансової підтримки Естонського центру міжнародного розвитку та співробітництва, була спрямована на підтримку професійної стійкості вчителів, розвиток їх цифрових компетентностей та впровадження практичних рішень, які допомагають українській освіті залишатися доступною, гнучкою та сучасною попри виклики війни.