10 фактів, які спростовують неправдиві заяви на адресу Мережі правового розвитку

17 грудня 2020 рокуМи, членські організації Мережі правового розвитку (МПР), висловлюємо глибоке занепокоєння тією інформаційною атакою, яка здійснюється останнім часом на нашу спілку. Адже очевидно, ...

Додано:
legal_dev_network

10 фактів
10 фактів, які спростовують неправдиві заяви на адресу Мережі правового розвитку

17 грудня 2020 року

Ми, членські організації Мережі правового розвитку (МПР), висловлюємо глибоке занепокоєння тією інформаційною атакою, яка здійснюється останнім часом на нашу спілку. Адже очевидно, що мішенню ініціаторів та виконавців цієї не надто порядної кампанії є не лише добре ім’я нашої Мережі, а й наша репутація як засновників та учасників одного з провідних об’єднань правозахисних організацій в Україні. Агресивні й безпідставні спроби дискредитації та заплямування авторитету нашої спілки організацій громадянського суспільства, які вже більше десяти років доброчесно вдосконалюють доступ до правосуддя, не повинні залишитися без відповіді та нашої оцінки.

Повністю поділяючи офіційну заяву Правління Мережі, опубліковану з цього приводу 11 листопада 2020, ми вважаємо за необхідне додатково наголосити на наступному:

  1. Лютневі загальні збори МПР (28 лютого – 1 березня 2020 року) відбулися з численними процедурними та статутними порушеннями. Товариська атмосфера і стандарти Мережі організацій однодумців були зруйновані групою змовників. Саме тоді теперішні “вийшлі” наші колишні колеги визначили частину організацій і цілих регіонів такими, які не достойні бути представленими в Правлінні МПР. Змовницький підхід до вирішення питань Загальних зборів зокрема був продемонстрований обранням нового складу Правління без заслухання звіту до того часу діючого Правління. Апеляції незгодних учасників зборів були оголошені, але ніким не почуті. Як не почутою залишилася пропозиція відповісти проведенням незалежного аудиту на основну претензію опонентів — начебто фінансові надужитки у роботі Виконавчої дирекції МПР. 

  2. З того моменту жодної дії для відновлення атмосфери довіри між організаціями новостворене Правління не здійснило, а зосередилося виключно на дискредитації Євгена Полтенка, Виконавчого директора МПР, втягнувши у це цькування частину членів Наглядової ради, єдність поглядів з якими колишньої Голови Правління МПР Наталі Бімбірайте ґрунтується здебільшого на давніх товариських стосунках. Намагання апелювати до авторитету та медіації тодішнього складу Наглядової ради розбилися об ненейтральне ставлення колишнього Голови Наглядової ради Олександра Павліченка. Пан Олександр, як тоді, так і зараз, на жаль, притримується позиції лише однієї сторони внутрішнього конфлікту. Такий підхід і дав остаточно свої плоди — розрізненість між членами МПР.
  3. Навіть у таких умовах, коли рішення Наглядової ради не відповідали змісту обговорень під час її засідань, Виконавчий директор Євген Полтенко надав колишньому Голові Наглядової ради МПР Олександру Павліченку всі запитувані Наглядовою радою документи про фінансово-господарську діяльність МПР. Дивно, що у своїх заявах Олександр Павліченко про це тепер забуває.
  4. Але на певному етапі думка здорової частини Наглядової ради все ж переважила і було ініційовано проведення незалежного аудиту МПР. Результати цього аудиту оприлюднені для загального ознайомлення і дають чіткий висновок: порушень у фінансово-господарській діяльності Мережі правового розвитку не виявлено.  
  5. Невирішеність життєво важливих для існування спілки питань, бездіяльність тодішнього Правління та ігнорування частиною колишніх наших колег роботи МПР спонукала низку членських організацій, яким не байдуже майбутнє Мережі, керуючись п. 5.2.3.2. Статуту МПР, ініціювати на початку травня 2020 року скликання позачергових Загальних зборів спілки та проведення попередніх загальномережевих консультацій для узгодження проєктів рішень, які б виносилися на обговорення зборів.
  6. У відповідь на це звернення Наталя Бімбірайте, як Голова Правління, мала у 30-денний строк скликати позачергові збори. Єдине ж чого вдалося добитися на той момент це проведення 12 червня 2020 року тристоронньої зустрічі за участі Наталі Бімбірайте, Олександра Павліченка та Євгена Полтенка. За результатами цієї зустрічі  було запропоновано всім організаціям-членам Мережі долучитись до підготовки Загальних зборів шляхом участі в підготовчих консультаціях.
  7. Для проведення цих консультацій у демократичний та відкритий спосіб. Петро Бурлаченко, представник членської організації МПР “Центр Права” (Черкаси), запропонував алгоритм формування організаційного комітету. Цей алгоритм дозволив всім членським організаціям МПР делегувати до організаційного комітету своїх представників. Організації, об’єднані у окремі регіони, пропонували по 2 кандидати, а всі організації МПР рейтинговим голосуванням обрали з них склад робочої групи з включенням по одному з представників кожного регіону. Організаційний комітет виконав свою місію і напрацював проєкти рішень, які б дозволили вирішити затяжну внутрішню кризу в Мережі. Та, на жаль, ці напрацювання були проігноровані нашими колишніми колегами без пропонування ними якоїсь реальної альтернативи. 
  8. Коли ця ситуація зайшла у глухий кут і впродовж п’яти місяців компромісні рішення так і не були досягнені, залишився лише шлях, передбачений Статутом МПР: відповідно до пп. 5.2.3.2. – 5.2.3.4. Статуту Мережі її члени Білоцерківська міська громадська організація «Правова єдність», Громадська організація «Подільський центр прав людини», Громадська організація «Асоціація юристів м. Кам’янець-Подільського», Громадська організація «Подільська правова ліга» та Громадська організація «Центр Права» скликали Загальні збори Мережі на 11 листопада 2020 року у Освітньому домі прав людини в Чернігові. Оголошення про скликання, як і передбачено статутом Мережі, було оприлюднено на офіційному сайті МПР за 12 днів до проведення самих зборів. Ця інформація містила інформацію про дату та час, місце та проєкт порядку денного зборів. Отже, всі членські організації мали можливість взяти участь. Всі учасники листопадових Загальних зборів, які представляли більшість (дванадцять) членських організацій МПР, отримали матеріали для ознайомлення, мали змогу їх відкрито обговорити та свідомо прийняти рішення. Ці рішення полягали загалом у наступному: створити необхідні запобіжники для неповторення у майбутньому подібних криз врядування у спілці і покласти відповідальність на підтримку належної роботи цих механізмів на авторитетних у спілці людей, яким довіряє більшість її членів.
  9. Одними з перших кроків Правління МПР, яке було обране під час листопадових зборів, стали заклик до співпраці, не розділяючись на переможців і переможених, та спільна робота над розробленням й впровадженням стратегії МПР до 2025 року. Водночас перед тими організаціями, які систематично порушували Статут та Стандарти Мережі, було поставлене чесне питання: як вони бачать своє повернення до нормальної і злагодженої роботи у складі Мережі? Не дивно, що вже за декілька днів серед підписантів заяви про вигадане “рейдерське захоплення спілки” виявилися всі з тих організацій, яким це відверте питання адресувалося.
  10. Шлях, який обрали наші колишні колеги, — це їх право та їх відповідальність. Мережа правового розвитку залишається надійним партнером та згуртованим експертним об’єднанням, відкритим до співпраці з іншими організаціями громадянського суспільства. Вже зараз процес адаптації до членства у МПР проходять наші колеги з ГО “Стратегії і технології ефективного партнерства (ГО “СТЕП”), м. Запоріжжя, ГО “Молодіжний ініціативний центр”, м. Червоноград, Львівська обл., ГО “Черкаський правозахисний центр”, м. Черкаси, та ГО “Час Збирати Українців”, м. Миколаїв. Ця відкритість і нові сили наснажують нас на винесення потрібних уроків із вчорашніх помилок та для впевненого погляду у завтрашній день, який не має меж для самовдосконалення та реалізації нашої місії: посилення правових можливостей, захист прав та свобод людей, розвиток громад. 

Членські організації Мережі правового розвитку:

  1. Подільський центр прав людини, Адреса: вул. Монастирська 10/1,  м. Вінниця, 21050
  2. Хмільницька районна громадська організація «ПРАВО», Адреса офісу: 22 000, м. Хмільник, Вінницька область, районний Будинок культури 
  3. Агенція демократичного розвитку Донбасу, Адреса: м. Слов’янськ, вул. Свободи, 23
  4. Білоцерківська міська громадська організація «Правова єдність», Адреса: 09100 м. Біла Церква, вул. Леваневського, 55
  5. ГО «Громадська платформа», Адреса: м. Сєвєродонецьк, Шосе Будівельників 23б  
  6. Благодійний фонд “Перспектива нова”, м. Кам’янка-Бузька, вул. Шевченка, буд. 1
  7. ГО «Скадовщина — мій рідний край», Адреса: 75700, м. Скадовськ, вул. Гагаріна, 63
  8. НУО «Асоціація юристів Кам’янець-Подільського», Адреса: 32300, м. Кам’янець-Подільський, вул. Пушкінська, 44
  9. ГО «Центр Права», Адреса: 18001, м. Черкаси, вул. Смілянська 44, офіс 315
  10. Чернігівський громадський комітет захисту прав людини, Адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Горького, 57/1
  11. Чернівецька обласна громадська організація “Комітет виборців”, Адреса: Чернівці, вул. Якоба Петровича, 2
  12. ГО «Подільська правова ліга», Адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 74 


 

Останні публікації цього розділу:

Як відкриті державні дані можуть допомогти підприємцям України – дослідження Мінцифри

Яким чином забезпечується доступ до правосуддя?

Окремі питання управління комерційними комунальними унітарними підприємствами, засновниками яких є рада громади: відеоурок

Україна зробила вагомий поступ у 4 з 20 очікуваних досягнень Східного Партнерства за останній рік

Про спроби саботувати міжнародні зобов’язання України. Підсумки великих комітетських слухань щодо НПСВ

Правовий кіноклуб, що породив чудову синергію

  • Наталья Куликова

    Від імені Чернігівського громадського комітету захисту прав людини ми не підтримуємо заяву та підтримуємо думку Наталії Єсіної. Окрім того, хотілось би в черговий раз нагадати про те, що перед тим, як публікувати такі заяви з підписами, їх потрібно узгоджувати з організаціями, які вказуються, як підписанти

    • http://www.ldn.org.ua Legal Development Network

      Шановна Наталія Кулікова, ми поважаємо Вашу особисту думку, але офіційних заперечень щодо підтримки спільної заяви Чернігівський громадський комітет захисту прав людини не висловлював.

  • Юрій Інкогніто
  • Лариса Синицька

    Якщо все покращується в Україні і порохоботи вже не у владі, то чому командувач об’єднаних сил Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв не звернеться в антикорупційний суд із приводу незаконної відмови у Бродівському районному суді повернути військове майно для Міністерства оборони України в судовій справі № 439/509/16-ц? Як можна у роки війни суддям відмовляти міністерству оборони України в поверненні військових автомобілів? Чим повинна воювати армія?