Чому представники відділів освіти громад не входять до складу конкурсних комісій з відбору директорів шкіл, – пояснює експерт

Участь представника засновника закладу освіти у складі конкурсної комісії з відбору директора закладу: тиск на членів комісії або додатковий контроль та прозорість проведення конкурсу?Автор: Cергій ...

Додано:
DOCCU

191260793_325885345692068_3989175478809760120_n

DOCCU

Участь представника засновника закладу освіти у складі конкурсної комісії з відбору директора закладу: тиск на членів комісії або додатковий контроль та прозорість проведення конкурсу?

Автор: Cергій Яцковський, експерт з місцевого самоврядування


Одне із найпоширеніших питань, які доводиться чути в розмові з представниками відділів освіти: «Як так сталося, що ми не беремо участь у конкурсі з відбору на посаду директора школи? Адже нам потім з ним працювати!». Давайте проаналізуємо таку ситуацію і спробуємо розібратися, чи насправді це саме так.

Отже, відповідно до частини п’ятої статті 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту», засновник або уповноважений ним орган формує конкурсну комісію та затверджує її склад. У комісії має бути від 6 до 15 осіб. До її складу входять представники:

  • засновника закладу освіти – посадові особи органу державної влади чи депутати представницького органу місцевого самоврядування (не більше однієї особи від однієї фракції чи групи);
  • місцевої державної адміністрації чи територіального органу Державної служби якості освіти (ДСЯО), які є державними службовцями;
  • інститутів громадянського суспільства: громадських об’єднань керівників закладів освіти, професійних об’єднань педагогічних працівників, районної (міської) профспілкової організації та інших громадських формувань, а також експертів, фахівців у сфері загальної середньої освіти тощо (пункт 4, стаття 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Представники органів громадського самоврядування закладу освіти, на посаду керівника якого оголошено конкурс, можуть брати участь у роботі конкурсної комісії з правом дорадчого голосу (пункт 4, стаття 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту).

Разом з тим, у листі МОН «Щодо окремих питань проведення конкурсу на посаду керівника закладу загальної середньої освіти» від 20.05.2020 № 1/9-264 наголошено, що «Типове положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти, затверджене наказом МОН від 28.03.2018 № 291, чинне тільки в частині, що не суперечить Закону, а згодом взагалі буде скасоване. Тож наше законодавство прямо зобов’язує відділ освіти (представник засновника) зробити наступне: «Засновник обов’язково має забезпечити відеофіксацію та, якщо можливо, відеотрансляцію конкурсного відбору з подальшим оприлюдненням на своєму офіційному вебсайті відеозапису протягом одного робочого дня з дня його проведення (пункт 9, стаття 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Що ж заважає внести відповідні зміни в положення «Про порядок проведення конкурсу на посаду директора ЗЗСО» в частині, що прямо відповідає законодавству, та передбачити присутність представника засновника (а саме в цій частині представником засновника може бути представник відділу освіти – уповноваженого органу місцевої ради) на засіданні конкурсної комісії з метою забезпечення технічної фіксації самого засідання без права голосу під час проведення?

Що це дасть?

У випадку, якщо представник засновника (і в даному випадку мова не йде про депутата місцевої ради, а саме про представника відділу освіти) під час засідання встановить та зафіксує факти порушення законодавства з боку членів конкурсної комісії, його заява та свідчення можуть бути підставою звернення до суду з боку засновника про скасування результатів відбору.

Також важливо чітко визначити, за які питання скільки балів дається та як (в балах) і за якими критеріями оцінюється презентації кандидатів. Це дозволить уникнути суперечок щодо процедури проведення конкурсу та визнання законності проведення процедури конкурсного відбору. Окрім того необхідним є затвердження Порядку проведення іспиту, яким слід передбачити наступне:

  1.  Особливості (організаційні) проведення іспиту.
  2.  Особливості оцінювання іспиту (скільки балів за які відповіді і т.д).
  3.  Процедура оцінки перспективного плану розвитку закладу.
  4.  Підбиття підсумків іспиту та порядок встановлення результатів.
  5.  Кожне тестове завдання передбачає 3-4 варіанти відповідей, де лише одна відповідь правильна.
  6.  Після складання першого тестування, кандидат обов’язково підписує та проставляє дату і час на своїй роботі.
  7.  Зазначається, скільки часу відводиться на складання кожного із етапів конкурсу.

Та цілий ряд інших процедурних пунктів, що прямо не врегульовані законодавством.

Публічність та прозорість під час проведення конкурсу на посаду директора ЗЗСО, деталізація процедури оцінювання та етапів проведення конкурсного відбору (увага до деталей в процедурних моментах) – стануть запорукою якісного відбору найбільш відповідних кандидатів та унеможливлять подальші судові чи інші апеляційні подання щодо рішень конкурсної комісії.

Більше історій та блогів читайте в публікаціях нашого онлайн-ресурсу Освіта.Коментують експерти, який створено  в рамках DECIDE, що впроваджується ГО DOCCU та PH Zurich за підтримки Швейцарії.


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

«Розширення можливостей жінок у бізнесі»: історія Марії Дворської

Впровадження гендерних підходів на робочому місці дозволяє жінкам впливати на розвиток компанії

Як розвивати громадянське суспільство під час війни

Виклики і можливості розвитку сфери культури та соціальної згуртованості у Тернопільській області

Об’єднання задля відновлення: як ОГС можуть працювати разом для спільного впливу на процеси?

Що потрібно зробити, щоб комфортно жити в громаді?