Щоб українські ЗМІ не були російськими або перший крок до прозорості медіа власності

Галина Жовтко

Наступного пленарного тижня Верховна Рада України можливо розгляне законопроект №1831щодо прозорості медіа власності, у якому йдеться про зобов’язання кожного мовника розкривати кінцевих бенефіціарів. ЗМІ подаватимуть інформацію до незалежного регулятора, яким є Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. За ненадання такої інформації чи неправдивої інформації передбачено штрафи або відмову у ліцензії. Більш того, законопроект заборонить офшорним компаніям бути власниками українських ЗМІ. І поки що ведуться дискусії щодо того, чи матиме право високопосадовець бути медіа власником.

Даний законопроект, авторами якого є М.Княжицький та В.Денисенко, був презентований та активно обговорений під час міжнародної конференції «Впровадження ефективного механізму для прозорості медіа власності в Україні», організованої Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики та Міністерством інформаційної політики України за підтримки спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні».

“Правда, що війна у нас гібридна, але жертви у нас справжні. З кожним днем Революції Гідності, коли деякі журналісти дозволяли собі говорити … дивіться, все добре, ніхто ні в кого не стріляє, а в цей час гинули люди, це значило, що ці журналісти під впливом чи тиском, чи, можливо, маючи якусь іншу мотивацію, в тому числі фінансову від своїх власників – вони вбивали людей так само, як і люди, що стояли із снайперськими гвинтівками. Якщо ми змінимо правила гри, якщо ми встановимо прозорі правила гри і в цьому законі, який буде прийнятий Верховною Радою, і іншими нормативно-правовими документами, то це і буде забезпечення інформаційної безпеки країни. ….Всі знають, що канал Інтер, група каналу Інтер належить Фірташу-Льовочкіну, невелика таємниця, що холдинг 1+1 медіа належить Коломойському, не є великою таємницею, що 5 канал належить Порошенку, так само є не секретом, що холдингом ТРК Україна володіє Ахметов, група Пінчука. А тепер переходимо до тих речей, про які ми не знаємо чи не здогадуємося. Існує ряд медіа, в тому числі телеканал 112... є багато запитань до певної кількості каналів…“, – заявив під час конференції Міністр інформаційної політики Юрій Стець.

“Чи не виявиться після нормальних розслідувань власності, що насправді пункт управління телеканалом Інтер знаходиться не у Києві, а в одному з російських банків?” – Світлана Заліщук, Народна депутатка України (у минулому громадська діячка):

На думку експертів та розробників цього законопроекту, прозорість медіа-власності не вирішить одразу всі проблеми медіа-ринку, але це перший крок, який покаже, хто стоїть за тими чи іншими медіа. Окрім того, у часи інформаційної війни він дозволить убезпечити від того, що держава-агресор не буде таємним власником українських ЗМІ.

Законопроект передбачає також вирішення проблеми “підставних осіб” у власності, адже у декларації має бути вписано, що власник ЗМІ мав та має ресурс купити і утримувати ЗМІ.

“Я не вірю в жодні реформи в жодній іншій сфері, якщо ми не зробимо реформу в інформаційній сфері. Нинішня структура інформаційної сфери України є такою, яка фактично створює систему залежності і політики, і суспільства від позиції кількох людей, які є власниками медіа, які дуже серйозно дотують ті самі засоби масової інформації. …Сьогодні є тотально монопольний контроль олігархічних груп над ключовими засобами масової інформації. Це треба визнати, що без подолання цієї проблеми – залежності інформаційної сфери від тотального впливу олігархів, ніякого руху далі в країні не буде“, – Вікторія Сюмар, Голова Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики.

Голова Комітету заявила, що поки у нас в структурі власності будуть лишатися офшори, ніхто не зможе отримати інформацію про кінцевого бенефіціара. Також ця реформа стимулюватиме українських власників ЗМІ платити податки в Україні.

У жовтні 2014 року був прийнятий важливий антикорупційний пакет, частиною якого були зміни до законодавства щодо розкриття кінцевих бенефіціарних власників щодо всіх юридичних осіб. Експерт Ради Європи Дмитро Котляр розповідає про те, яким чином зараз регулюється питання розкриття кінцевих бенефіціарних власників:

Австрійський та грузинський досвіди щодо забезпечення прозорості медіа власності“Це дуже обнадійливо, що Україна намагається вирішити проблему непрозорої медіа власності. Вплив цієї проблеми ми бачимо у деяких країнах Європи, адже ще не всі країни Європи запровадили жорстке регулювання прозорості медіа власності”, – заявив експерт Ради Європи Матіас Хутер (Австрія). Експерт навів приклад Австрії, де мовники та провайдери медіа послуг повинні розкривати всіх прямих та непрямих власників контролюючому органу та повідомляти про будь-які зміни у структурі. За порушення можна отримати покарання у вигляді штрафу (4 тис. євро), а за повторне порушення контролюючий орган забирає ліцензію.

 

У Грузії ініціаторами та авторами закону, який зобов’язав медіа-групи відкривати кінцевих власників були представники саме громадянського суспільства, а не влади. Із 2011 року у Грузії мовник зобов’язаний щорічно подавати регуляторній комісії декларацію відповідності та інформацію про володіння іншою ліцензією в сфері медіа чи володіння акціями в інших ЗМІ.

Лаша Тугуші, експерт Ради Європи, про грузинський досвід розкриття кінцевих власників медіа та досвід грузинського регулятора: