Прогнози “податкових” змін для ГО залежать від формування усієї бази законодавства – Тетяна Яцків

Громадський Простір

Продовжуючи спробу зрозуміти суть змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, які стосуються оподаткування неприбуткових організацій, Громадський Простір звернувся за коментарем до Тетяни Яцків, голови Центру громадської адвокатури.

У змінах до Податкового кодексу наявні ряд норм, які стосуються оподаткування громадських неурядових організацій.

Так «хвилювання» у громадському секторі викликало вилучення статті 157 Податкового кодексу «Оподаткування неприбуткових установ та організацій». Цією статтею були визначені суб’єкти, які могли вноситись до Реєстру неприбуткових установ та організацій, та користуватись пільгами з податку на доходи певних видів, що визначались кодексом. До таких було включено благодійні організації, громадські організації, творчі спілки, політичні партії, релігійні організації, профспілки, їх об’єднання та організації профспілок, житлово-будівельні кооперативи та об’єднання співвласників багатоквартирних будинків та інші.

Для кожного виду визначався перелік доходів, який звільнявся від оподаткування. До прикладу, для благодійних та громадських організацій, які були включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, такими були доходи, отримані у вигляді: коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; пасивних доходів; коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від ведення їх основної діяльності, з урахуванням положень пункту 157.13 ст.157 кодексу; дотацій або субсидій, отриманих із державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством з метою зниження рівня таких цін.

Натомість у змінах, а саме статті 133.1. кодексу, тепер вказується, що громадські об’єднання, політичні партії, релігійні, благодійні організації, пенсійні фонди, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій взагалі не визнаються платниками податку на прибуток підприємств.

Звичайно, виникає логічне питання про інші неприбуткові організації, які раніше згадувались у кодексі.

Також відсутній перелік доходів, які б звільнялись від податку, просто вказується, що організації не є платниками. Таким чином, це будь-які доходи, можливо, наприклад, доходи від господарської діяльності. Однак надалі право на визнання громадських та благодійних організацій не платниками та користування пільгами виникатиме після внесення організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Раніше норма у статуті про господарську діяльність була перешкодою для включення у Реєстр, тому не відомо, яким буде нове положення про Реєстр і яким чином вирішуватиметься це питання. Щодо «перереєстрації», на нашу думку, логічним буде позиція, що такий Реєстр уже існує, і ті, які внесені, не мали б знову включатись чи виключатись.

До будь-яких змін у законодавстві, особливо в оподаткуванні, зазвичай важко адаптуватись будь-яким суб’єктам господарювання (для цього потрібно хоча б рік після прийняття змін), виникають різні тлумачення та розуміння як у тих, хто застосовує норми, так і в контролюючих органів. Виникає в НУО багато питань, однак поки що які будуть прогнози залежить від формування усієї бази законодавства, наприклад, положення про Реєстр. Як свідчить практика «підзаконної нормотворчості» в Україні, підзаконні акти часто можуть погіршувати становище організацій порівняно із тими підходами, що закладались у законах і приймались парламентом, сподіватись можна різних результатів. Попередні зміни положень не були суттєвими. Сподіваємось, що проекти актів виноситимуться на консультації із громадськістю.