Про сателітні рахунки, спроможність ОГС, а також зради та перемоги – у взаємодії влади та громадянського суспільства

200 представників органів влади, громадянського суспільства та міжнародної донорської спільноти у Києві зібралися на дводенну конференцію "Партнерство та співпраця між державними органами влади та ...

слайд

Громадський Простір

200 представників органів влади, громадянського суспільства та міжнародної донорської спільноти у Києві зібралися на дводенну конференцію “Партнерство та співпраця між державними органами влади та організаціями громадянського суспільства в Україні: успіхи та виклики” (18-19 грудня), аби заміряти рівень наявної співпраці та партнерства між державою та громадянським суспільством. Звісно, ми чули більш оптимістичні виступи представників влади і менш “переможні” – від представників громадськості. 

Під час конференції було презентовано дані моніторингу виконання Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, залучення ОГС до прийняття рішень, аспекти фінансування та інструменти посилення спроможності, а також згадувались іще досить маловідомі сектору речі – зокрема, запровадження сателітних рахунків у складі національних рахунків, які дозволять окремі облік, моніторинг та оцінку статистичних даних про ОГС, Національний фонд  для розвитку громадянського суспільства тощо. 

У рамках конференції відбулась презентація законопроекту про Національний фонд, метою якого є сприяння розвитку громадянського суспільства України шляхом впровадження фінансових механізмів цільової підтримки розвитку громадянського суспільства, інструментів посилення інституційної спроможності, а також ефективного партнерства громадянського суспільства з державними органами. Про це детально – вже можна почитати в огляді Громадського Простору.

 бистр

 Джеффрі Ерліх, Заступник голови Координатора проектів ОБСЄ в Україні, відзначив, що країни-учасниці ОБСЄ не раз визнавали надзвичайно важливу роль, що відіграють ОГС у забезпеченні дотримання прав людини, демократії та верховенства права. “Існує можливість створення позитивного замкнутого кола, коли держава підтримує громадянське суспільство, яке у відповідь підтримує більш демократичну та спроможну на реагування владу”, – додав він.

“Міжнародні стандарти, включно із стандартами Ради Європи, формують чітку основу плану дій як для державних органів влади на всіх рівнях, так і для ОГС щодо побудови ефективних партнерських зв’язків, які переростають у реформи на основі інклюзивного діалогу щодо формування політики”, – підкреслив Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні.

Євген Бистрицький, МФ “Відродження”, зауважив, що громадянське суспільство зараз різне. “Та єдність, яку ми відчували після Майдану, коли насолоджувалися здоровою романтикою, змінилася. Я виділяю для себе 2 групи громадських активістів, які часто протистоять одна одній, особливо у Фейсбук-розборках. По перше, це державники-патріоти, які кажуть: спочатку розберемося з ворогом, для цього нам треба сильна держава, а критика – корупціонери, все погано – то потім. А другі – більш ліберальні, кажуть: ні, нам треба паралельно – якщо ми не розберемося на ходу з негативними рисами врядування, в т.ч. з прикладами неспівпраці урядових структур з ГО, то нам не буде допомоги ані зовні, ані зсередини. Ми не зможемо досягти того, що ми відчували на Майдані. Але це все нівелюється для тих, хто дійсно робить реформи…”

 Що дав громадянському суспільству 2017 рік

Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень, підбив підсумки взаємодії ГО та влади за рік, розповів про зміни, а точніше про відсутність позитивних змін для ГО, про виклики та перспективні напрямки розвитку громадянського суспільства.

“Я вважаю, що 2017 рік на рівні законодавства для громадянського суспільства приніс погіршення. І це погіршення, яке ми ще не відчули, а відчуємо до 1 квітня 2018 року (про електронне декларування для антикорупційних активістів). Це неправильне рішення, цей інструмент не розрахований для громадських організацій, несе великі ризики зловживання і тиску на громадянське суспільство.

лациба

В основних сферах державного регулювання – реєстрація, оподаткування тощо – змін не відбулося. За весь ’17 рік парламент та уряд нам нічого хорошого не зробив. Треба чесно говорити. Онлайн реєстрація громадських організацій так і не запрацювала. Зрештою, не тільки для ГО – але й для бізнесу. 8 мільйонів гривень – розподілено між ГО на умовах конкурсу Мінмолоді у 2017 році, але 100 мільйонів гривень Мінсоцполітики без конкурсу тихенько “роздерибанено”. Держзакупівля соціальних послуг так і не запрацювала – уряд так і не побачив в нас надійних партнерів, що надають соціальні послуги. 

Тобто План заходів на 2017 рік ніби виконується, але змін ніяких немає. Більше – у презентації Кирила Сидорчука, адвокасі-менеджера УНЦПД, про Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства.сидорчук1

Позитив видно на рівні місцевого самоврядування, на рівні об’єднаних територіальних громад – пішла хвиля місцевої демократії, ухвалюються статути, громадські бюджети. На місцях влада з громадськістю швидше домовляється.

Координаційна рада з питань розвитку громадянського суспільства у 2017 році фактично не запрацювала – було одне засідання у вересні, достатньо закрито, ставилось одне питання е-декларуання ГО і все… Питання не тільки до представників влади (членів Ради), але й до представників від громадськості… Та навіть тут на ключовій конференції – більшість представників немає.

DSC00383

Маємо вибороти право на самозабезпечення. У ці дні у ДФС визначають, чи громадянському суспільству дадуть можливість заробляти – чи ні. Закон говорить: маєте право здійснювати підприємницьку діяльність, Податковий кодекс каже: не проблема, головне – аби не розподіляли прибуток між членами, але можете спрямовувати на статутну діяльність. Два тижні тому ДФС у Харківській області відмовляє громадській організації в наданні ознаки неприбутковості, тому що вона оголосила, що планує здійснювати підприємницьку діяльність.. І зараз ДФС коливається – чи виконувати Податковий кодекс чи жити по-старому, не дозволити нам самим заробляти на статутну діяльність. Це ключовий виклик для уряду…

Електронне декларування для ГО: ми маємо домогтися його скасування якомога швидше. Ми готові говорити про додаткову прозорість в нашій роботі,  але з ким? Мінфін не вимагає ніякої прозорості, це політична група навколо Президента, яка йде на вибори – треба зачистити простір від неугодних, говорячи відверто…

Відсоткова філантропія – нам треба запровадити цей інструмент, коли громадянин частину свого податку скеровуватиме громадській чи благодійній організації. Якщо уряд захоче цей відсоток перерозподіляти через Національний фонд розвитку громадянського суспільства – нам цих посередників не треба. Я як громадянин, сам можу визначити, якому благодійному фонду перерахувати частину свого податку. 

Також наша пропозиція полягає в тому, щоб Постанова 1049 Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка була універсальна для будь-якого органу виконавчої влади. Якщо орган має гроші – процедура має бути одна, як “Прозоро”, відбувається конкурс проектів і бажано, щоб це було електронно, єдиний портал, де розміщувалась би інформація про пріоритети конкурсу. Мінекономіки сприймає цю ідею, можливо, уряд у січні ухвалить таке рішення і буде конкурс для ГО ветеранів і надалі таке потрібно впровадити для ГО інвалідів. Ще інший проблемний момент – дозволені видатки. 

Законопроект про публічні консультації на порядку денному – і його теж треба пошвидше ухвалити”.

Що таке сателітні рахунки/нова звітність ОГС?

Любов Паливода, президент Благодійного фонду “Творчий центр “ТЦК”, розповіла про роботу робочої групи щодо запровадження сателітних рахунків у контексті зростання прозорості та вимірюваності вкладу ОГС:

“Максим Лациба показує скільки здають звітів організації громадянського суспільства. На що я відповідаю: а що ми можемо з них отримати? Ми можемо зрозуміти, які досягнення маємо, можемо поміряти ці досягнення, можемо сказати які успішні досягнення, які не дуже, можемо сказати, що таке успіх? Чи дійсно можемо винагородити його? Наскільки ми можемо поміряти нашу роботу і сказати наскільки ми корисні? Так от сателітні рахунки – це про це, про статистику, про те, що ми робимо, і який вклад вносимо не просто в суспільство, а соціально-економічну складову нашого розвитку. 

Сателітні рахунки – це можливість поміряти вклад організацій громадянського суспільства у внутрішній валовий дохід. У деяких країнах цей вклад сягає більше 10%. Скільки у нас? 15 років тому пробували міряти – це було о,2 % тільки благодійні організації. Це мало чи багато? Статистика про те, скільки організацій зареєстровано, діє, а скільки щось роблять дійсно? Це обробка інформації, її треба вже купити, її не можна просто так взяти. Ми не можемо сказати скільки людей працює в організаціях громадянського суспільства, не просто скільки працює – а скільки людей з якою освітою, гендер, яку заробітну плату отримує. А коли діло доходить до того, скільки послуг ми надаємо, скільком цільовим групам або клієнтам ми надаємо послуги? Важко знайти ці цифри. Наш сектор, з однієї сторони, вже є, люди працевлаштовуються, люди отримують заробітну плату. Сателітні статистичні рахунки – це про те, щоб ми розуміли, яку вартість ОГС і люди, в яких вони працюють, приносять в цю країну. І для цього дуже важливо зрозуміти і мати цю статистику. 

Для цього створено робочу групу, куди входять представники всіх ключових міністерств, неурядових організацій – це експертна група, її робота не є відкритою, по мірі досягнення певних результатів – вони будуть повідомлятися. Це буде означати, що, можливо, ті звітності, які на даний момент здають ОГС, можливо будуть відмінені, зате деякі інші моменти звітності щодо діяльності ОГС будуть додані. Важливо змінити цей підхід до вимірювання вкладу ОГС. Це робота на наступний рік, тому прошу організації громадянського суспільства з розумінням віднестися – чому буде змінюватися звітність, можливо, не цього року, а через рік чи два. Це для того, аби ви мали можливість показати факти – довести свою роботу, свій вклад у розвиток цієї країни”.

Організації громадянського суспільства в Україні, як і в більшості інших країн світу, наразі не є об’єктом цілісного обліку, моніторингу та аналізу статистичної та адміністративної інформації. Для розробки рекомендацій щодо необхідних змін у цих сферах необхідно проаналізувати сучасні базові концепції та класифікації інститутів громадянського суспільства, основні і допоміжні (сателітні) національні рахунки, у яких відображено внесок ОГС

Більше інформації про сателітні рахунки Ви можете дізнатись з публікації “Існуючі механізми співпраці органів державної влади з організаціями громадянського суспільства” (стор. 174)

 паливода

Надання послуг та роль ОГС

“На заході з 60 років змінилося підхід до публічного управління, який диктується тим, що в центрі цього управління стоїть не держава, а людина. І послуги, і увагу людині можуть надати не тільки державні установи, але й ГО, релігійні організації, бізнес структури і т.д. У результаті цього змінилася роль ОГС, яка полягає в 2 моментах: надання послуг і покращення їхньої якості, і друга ключова роль – представлення інтересів цільових груп і їхнє відстоювання.  Якраз в останньому ГО України досить просунулись вперед”, – вважає Любов Паливода. 

“У наданні послуг і є фінансова сталість ГО. Незалежно кому ми надаємо ці послуги, чи державі – через соціальні замовлення, чи донорам – ми повинні навчитися надавати ці послуги, вивчати потреби тих, кому ми надаємо послуги. Ми бачимо, що це величезний виклик для ГО, але не тільки для організацій, але і для місцевого самоврядування, держорганів. Якщо ГО просто не мають коштів на оцінку потреб, то органи влади, хоч і мають ці кошти, але є більше схематичний підхід до вивчення потреб”. 

Виклики в наданні послуг:

З боку держави – згадано вже схематичність. Крім того, органи влади, а особливо працівники соціальної сфери почали переживати, що делегування повноважень в наданні соціальних послуг ГО, призведе до того, що у них зникне робота. Навпаки, у них з’явиться поруч сила, яка краще розуміє потреби, дешевше надасть послуги. 

З боку ОГС – професіоналізм. Йде підміна одних понять іншими, маніпулювання – не від небажання щось робити, а незнання. Наприклад, термінологія, коли говорять про кількість ОГС (як про ГО), то у нас є 19 видів організацій громадянського суспільства, а громадських організацій – один вид. 

Величезний виклик - спроможність, нарощування спроможності. І при наданні соціальних послуг – тут нерівні умови, наприклад, коли оголошується конкурс на соціальні послуги – то в держустановах, територіальних центрах соцпослуг є приміщення, навчений персонал, обладнання. А що є в організаціях громадянського суспільства?! От, наприклад, якби держава побачила, а головне могла зробити, як в Португалії, де організаціям дається фінансування, щоб ГО підтягнулась до рівня державної,  і щоб вона конкурувала на рівних умовах.

Виклик зі сторони отримувача послуг. Працюючи в 6 ОТГ, ми побачили, що люди не розуміють, які є послуги, чи вони мають право на ті послуги, чим соціальні відрізняються від просто послуг, як оцінити чи у них це є складна життєва ситуація чи ні. Назви послуг – тут є багато термінів, їх важко зрозуміти людям”.

всі

ОГС-влада

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська: “Так, створено громадські ради, консультативні, експертні ради, громадські обговорення… Скажіть, будь ласка, хто бере участь у роботі цих рад? Громадянське суспільство також має розвиватись, щоб ставати надійними партнером. І я не про волонтерство –  з ним, на щастя, у нас все склалось. Є дві основні проблеми: перша – держава має бути готова, щоб віддати певні функції ОГС, а органи громадянського суспільства настільки мають бути розвинені, щоб взяти на себе ці функції. 

Органи громадянського суспільства мають настільки підвищити свій рівень, щоб лишитись в органах громадянського суспільства, в які держава має передати свої функції. Не потрібно залучати лідерів у владу. Їх треба залишати там, в ОГС. Нарешті має зламатись цей радянський стереотип про те, що робота в громадських організаціях – це робота в позаробочий час. Ні, це нормальне навантаження, це наряду з бізнесом, з державними органами має бути додаткове робоче місце, де працівник професійно розвивається і сплачує всі податки в державний бюджет”. 

всііі

“Більшість громадських консультацій відбувається у формальному режимі. Не вміємо вести конструктивний діалог, аргументувати позиції.

Часто не знаємо думку громадян, які опікуються питаннями безпосередньо, залучаючи відомі ГО, з якими легше працювати. Громадські ради мають велику історію, минуло 13 років, але досі йдуть дискусії щодо формування цих рад, щодо кількісного складу, але головне питання – ми не маємо спільного розуміння, що таке громадські ради, в чому природа цього інструменту, як він може допомогти як представникам громадськості, так і владі. 

Новий інструмент – електронні петиції. За 3 роки природу цього інструменту в Україні не розуміють ні влада, ні ГО, потрібно продовжувати роз’яснювальну роботу. Бо це не просто звернення громадян, це все ж таки пропозиція внесення  змін до державної політики, навіть якщо ця пропозиція не набрала необхідну кількість голосів”.

Всього 55 громадських експертиз органів виконавчої влади здійснено організаціями громадянського суспільства за 9 років існування цього механізму”, – повідомила Наталія Окша, заступниця директора Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю, очільниця Відділу сприяння розвитку громадянського суспільства та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.

“Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства визначила пріоритетні напрямки, в яких співпрацю вже розпочато, але це неможливо без вдумливої роботи, постійних консультацій та рефлексій з боку експертного середовища та ОГС”, – зауважив Ростислав Павленко, Заступник Глави Адміністрації Президента України.

Створено 24 координаційні ради в регіонах, отримано державне фінансування. 

крупник

За даними офіційних сайтів ОДА, КМДА та ОВЦА, повідомив Андрій Крупник, ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення», щорічні Плани заходів з реалізації Національної стратегії на 2017 рік затверджені лише в 16 регіонах. Уряду для реалізації Нацстратегії пропонується:  ухвалити Методичні рекомендації щодо порядку створення і підходів до формування персонального складу регіональних Координаційних рад; затвердити модельне Положення про регіональну Координаційну раду; встановити основні вимоги до порядку формування та змісту регіональних Програм сприяння розвитку громадянського суспільства і Планів заходів; відродити у повному обсязі підрозділи по комунікаціях з громадськістю у складі ОДА, РДА (ОТГ), КМДА та ОВЦА (аналіз цих підрозділів триває).

жданов

Міністр молоді та спорту України Ігор Жданов назвав “стратегічний напрям співпраці між владою та сектором громадянського суспільства – перехід від суто конкурсної підтримки громадських організацій до їх інституційної підтримки”.

Національна конференція “Партнерство та співпраця між державними органами влади та організаціями громадянського суспільства в Україні: успіхи та виклики” організована офісом Координатора проектів ОБСЄ в Україні у партнерстві із Адміністрацією Президента України та Міністерством молоді та спорту України і у співпраці із ОБСЄ/БДІПЛ та Офісом Ради Європи в Україні (18-19 грудня, Київ). 


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Громадські організації VS корупціонери

Prostir Talks: інноваційні ініціативи, які змінюють простір-громаду-світ

Паліативна допомога для дітей - не тільки медична проблема

Глобальна акція #SaveOlegSentsov: весь світ вимагає звільнення політв'язнів з тюрем Росії!

Рівність заради безпеки. Повноцінний суспільний процес неможливий без участі жінок

Започатковано традицію ярмарків грантів у сфері культури