Посол Ватикану: Україна є однією з передових країн, якій найбільше вдається народжувати питання

13 грудня у Національному Педагогічному Університеті імені Михайла Драгоманова відбулася лекція Посла Ватикану в Україні Архієпископа Клаудіо Ґуджеротті.  Захід відбувся в рамках навчального курсу ...

Ватикан1

Громадський Простір

13 грудня у Національному Педагогічному Університеті імені Михайла Драгоманова відбулася лекція Посла Ватикану в Україні Архієпископа Клаудіо Ґуджеротті.  Захід відбувся в рамках навчального курсу “Релігійна дипломатія та міжнародна миротворчість” та була присвячена розгляду особливостей та сучасних напрямів дипломатичної діяльності Святого Престолу. Громадський Простір занотував для Вас кілька думок Посла, зокрема, стосовно України.

???????????????????????????????

Про права людини

….Кожне людське творіння є надзвичайно тісно пов’язане із Самим Творцем. І будь-хто, коли насильним шляхом переступає права людини, переступає права Бога. І тому принцип захисту прав людей для християнства є абсолютом. І це, власне, є фундамент папської дипломатії. Бути присутнім в міжнародних і державних організмах (таких, як ООН) для того, щоб пригадувати в кожному часі і в кожному місці невід’ємну, незмінну важливість гідності людського життя. Це означає пригадувати, що не може бути жодних політичних, стратегічних, воєнних чи економічних пріоритетів та цінностей, які б могли переступити життя навіть однієї людини, цінності людського життя. І в конкретний спосіб папська дипломатія служить для того, щоб будувати конкретні мости. Тобто там, де існують сторони, які не можуть більше вести діалог між собою, бо дійшли до найтупіковіших ситуацій в тому своєму конфлікті, власне, всі знають, що церква в такому просторі є єдиним місцем, в якому дві конфронтуючі сили мають можливість знайти нейтральну позицію для початку діалогу.

Про важливість культури

Безперечно, культурна складова є надзвичайно важлива, тому що неможливо поміняти ментальність народу, якщо не змінюється світогляд і, власне, культура. Тоді політика перетворюється у розмову в корчмі, і тоді рівень спілкування, навіть на політичній арені, перетворюється на рівень спілкування прибиральниць. Але в таких випадках абсолютно неможливо думати про те, що є якесь бачення, якісь плани на майбутнє. Бо в таких випадках люди думають животом, а не головою. Але мені здається, що культура, все-ж-таки, більше працює над головою.

???????????????????????????????

Про ініціативи з врегулювання конфлікту в Україні

Тут є, насправді, багато питань в одному. Перш за все, мусимо відрізнити дипломатичний аспект від робочого аспекту церкви. Церква є дуже задіяна у тому, щоб проводити асистенцію жертв воєн. Як ви знаєте, навіть сам Папа Римський особисто зробив свій особистий внесок у вигляді 5 мільйонів євро. Інша, так само досить велика сума, була зібрана в усіх католицьких церквах Європи 24 квітня. І, скажімо, від тієї збірки 24 квітня надійшли інші – близько 7 чи 8 мільйонів євро. Ця сума була віддана Україні, я не маю цих грошей вдома, бо це було б дуже небезпечно (жартує – авт.) Ці кошти були віддані на відповідальність розповсюдження, власне, комітету українців. Цей комітет отримав близько 250 запитів. Власне, розглядаються дві природи проектів: один тип проектів – до 20 тисяч євро. Інші технології проектів – це до 250 тисяч євро. Ви дуже добре знаєте Україну і тому розумієте, що потрібно дуже пильно дивитись на ці запити. Бо є насправді багато людей, які мають багато «одіжок» і міняють одяг в залежності від співрозмовника, якого мають перед собою. Я не кажу, що потрібно роздягатися повністю, бо це було б проти моралі, але дивитися добре на одяг – це так. (жартує – авт.)

Мета цієї збірки, цієї акції – щоб ці кошти дійшли до якомога більшої кількості потребуючих людей. Папа сказав дуже чітко, що у розповсюдженні грошей не має бути абсолютно ніякої уваги до релігійної приналежності громадян, враховуючи саме тих, хто взагалі не є релігійною людиною. Ці гроші призначені на першочергову допомогу – їжа, ліки, тобто медикаменти і відновлення зруйнованого житла. Це стосується українців, які перебувають як на контрольованій українською владою території, так само і на непідконтрольних територіях. Я залишу на ваш суд, на вашу особисту уяву труднощі, з якими ми зіштовхуємося, щоб мати змогу реально дійти до конкретної допомоги, і те, як багато труднощів створюється для того, щоб ця допомога насправді дійшла, нарешті, до потребуючих людей.

І така ж допомога, в подібний спосіб, можливо, в інших кількостях, але була зроблена і для Сирії. Це є робота католицької церкви. Натомість, що стосується дипломатичної точки зору, це, насамперед, зобов’язання про те, щоб були виконані міжнародні права людей. І це, перш за все, означає принципи територіальної цілісності і принцип незмінності кордонів. Про це було відкрито сказано, тому що це офіційна позиція Святішого Престолу. Власне, Святіший Престол не має за свій обов’язок входити безпосередньо у перевірку як з одного, так і з іншого боку, тих фактів, які існують в цих конфліктах. Бо, безперечно, це є завдання саме тих міжнародних організацій та структур, які були створені для того, щоб займатись перевіркою всіх цих варіантів. Ми намагаємося зробити все для того, щоб не стати жертвою будь-якої пропаганди. Те, що для нас є надзвичайно важливим – це постійно шукати якогось ще одного наступного кроку для створення діалогу, показуючи, що ми, зрештою, не є настільки глупі, щоб не розуміти того, що відбувається. Навіть тоді, коли про ці речі чи події не говориться у часописах-журналах. Враховуючи так само і той факт, тих людей, які заробляють на війні, як також і однакова гідність усіх людей, які є жертвами війни.


???????????????????????????????

Про спільне та відмінне у пострадянських країнах

Я, насправді, сам собі ставив багато разів це питання. Є дуже специфічні аспекти  для кожної окремої країни, але так само спільні елементи спадщини Радянського Союзу, які висять над усіма. Один із таких складних елементів – є, власне, відчуття тотальної безпорадності перед новою ситуацією, яка постала перед усіма країнами. Я би назвав її своєрідною кризою… Тобто, миттєва думка про те, що володіння грошима є фундаментальною основою для визнання твоїх прав людини, і що, насправді, є тотально протилежним до соціалістичної країни. Цей факт є спільним для всіх. Власне, нові сильні цього світу є багатії. І ось це породжує факт величезної поляризації між населенням на категорію численних бідних і надзвичайно маленьку кількість багатих. Цей феномен перетворюється на політичний. Народжується думка, що той, хто багатий, автоматично має право керувати і приймати рішення. Натомість, не існує або є надзвичайно маленьким це відчуття протагонізму серед простого населення, для того, щоб висловлювати свою думку щодо помилок і неправильних кроків керування владою. Україна, насправді, є однією з передових країн, якій найбільше вдається народжувати питання. Фундаментальна трудність є в тому, щоб знайти відповідь на питання: наскільки несправедливе багатство є гріхом? Чи це є просто якийсь історичний факт, до якого ми маємо призвичаїтись, бо завжди було так?

Третій елемент – дуже сильний націоналізм у порівнянні з пролетарською культурою, яка існувала до того часу, а власне, міжнародною пролетарською культурою. Цей феномен є взагалі спільним для всіх країн колишнього Радянського Союзу. І це нам пригадує іншу велику проблему, про яку я вже говорив – народження потреби миттєво створювати культуру, яка є зовсім іншою від усіх інших культур. Цей критерій – народжувати національну культуру не має жодної наукової основи, але це є емоційна потреба. Культурні процеси набагато складніші і мають набагато більше труднощів і суперечок у собі. Перш за все, між слов’янськими народами.

Підготували: Любов Єремічева та Юлія Садовська


Тематика публікації:              

Останні публікації цього розділу:

Перша юридична зоозахисна конференція: не повинно бути так, щоб не було кому їх захистити

Громадська та політична активність молоді: сучасна дійсність

Програма U-inn 2.0: RELOAD - гайда змінювати країну разом!

Соціальне підприємництво в українських університетах

Ветеранка Оксана Якубова про жінок на війні: повірте, служать вони супер

Акселератори, інкубатори, школи: можливості неформальної освіти для соціальних підприємців