Невблаганні ЦНАПи. Експерти УНЦПД про реєстрацію громадських організацій та отримання статусу неприбутковості

Незважаючи на декларації про наближення адміністративних послуг до населення, зареєструвати громадську організацію в Центрах надання адміністративних послуг  (ЦНАП) все ще неможливо. «З ...

реєстрація

Олександр Ярощук

Незважаючи на декларації про наближення адміністративних послуг до населення, зареєструвати громадську організацію в Центрах надання адміністративних послуг  (ЦНАП) все ще неможливо.

«З децентралізацією адмінпослуг по реєстрації громадських організацій вийшло навпаки, – писав у себе на сторінці у Facebook 31 травня громадський активіст Максим Лациба. – Раніше громадяни могли зареєструвати свою організацію в 586 міських і районних управліннях юстиції. З 1 травня 2016 року реєструвати організацію можна в 25 обласних управліннях юстиції. Тепер громадяни мають їхати по 3 години в обласний центр, щоб здати документи на реєстрацію».

Саме з цього без перебільшення гнівного поста і водночас заклику до урядовців Геннадія Зубка (Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ) та Павла Петренка (Міністр юстиції України) розпочався новий виток виборювання права громадян реєструвати громадські організації в Центрах надання адміністративних послуг.

І це право не без підстав: про те, що послуги з прийому документів для реєстрації ГО надаються ЦНАПами передбачено низкою нормативно-правових актів – Законом України «Про адміністративні послуги», Наказом Міністерства юстиції №359/5 та Розпорядженням Кабміну №523 від 16.05.2014 року. В реальності все навпаки. Дослідження, проведене кампанією «Громадяни в дії» у Львівській області свідчить, що ЦНАПи не приймають документи на реєстрацію НУО. Жоден! За відгуками представників інших областей, така ж ситуація і в решті регіонів України.

ЦНАПи Львів
Фото: “Громадяни в дії”/facebook

Втім, є й позитивні зміни. 13 червня кампанія «Громадяни в дії» поінформувала, що документи про реєстрацію ГО відтепер можна отримати на сайті Мін’юсту в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, проблема з самою реєстрацією нікуди не зникла.

1236

Про те чому так сталося, що ігнорується закон, хто у цьому винен, які ще недоліки є у системі реєстрації громадських організацій – Громадський Простір розпитав у Максима Лациби та експертки з питань реєстрації громадських організацій УНЦПД Соломії Старосольської.

Під гаслами децентралізації і наближення адміністративних послуг до людей, ми маємо навпаки — погіршення ситуації

Громадський простір: Ваша оцінка ситуації з реєстрацією громадських організацій: що сталося, в чому проблема?

 Максим Лациба: До 1 травня 2016 року громадяни України могли зареєструвати ГО в 586 управліннях юстиції. З 1 травня цього року їх скасували — в нас залишилось тільки 25 «територіальних» управлінь юстиції (далі – ТУЮ). Тепер громадянам доводиться по 3-4 години їхати з далеких районів до обласного центру, щоб здати документи в ТУЮ на реєстрацію ГО або реєстрацію змін. Це незручно, це довго і це додаткові витрати.

По-друге, закон гарантує, що громадянин має право подати свої документи через електронний кабінет на сайті Міністерства юстиції (далі – Мін’юст). Але ця функція не працює, її досі не запрограмували на сайті Мін’юсту. Тому зареєструвати ГО таким чином неможливо.

Виходить, що під гаслами децентралізації і наближення адміністративних послуг до людей, ми маємо навпаки — погіршення ситуації. Якщо раніше в будь-якому місті було управління юстиції і кожен міг там зареєструвати ГО, то тепер потрібно їхати в обласний центр. Це ключова проблема! Ми отримали повністю зворотний результат, значне погіршення умов реєстрації ГО.

ГП: У чому саме проблема з реєстрацію ГО в Центрах надання адміністративних послуг?

Соломія Старосольська: Наказ Мін’юсту № 359/5 «Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи», прийнятий з урахуванням положень Закону України “Про адміністративні послуги”, чітко передбачає можливість реєстрації громадських об’єднань через фронт-офіси — ЦНАПи. Сьогодні проблематика полягає, перш за все, в тому, що Мін’юст як суб’єкт надання адміністративної послуги, зокрема, з реєстрації ГО, не затвердив типову інформаційну картку, а територіальні управління юстиції (ТУЮ) не затвердили інформаційну та технологічну картки на відповідному рівні.

З іншої сторони, ми можемо говорити ще й про технічні нюанси: необхідність прийняття технічних поправок до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР), що, перш за все, передбачає об’єднання Реєстру громадських формувань і ЄДРу.

Тут потрібно очікувати оперативних дій виключно від державного підприємства “Національні інформаційні системи”. Нами як представниками громадськості, неодноразово вимагалося якнайшвидше розробити і ввести в дію нове програмне забезпечення для ЄДР, оскільки старе не відповідає закону про державну реєстрацію і не має багатьох сервісів і опцій.

Особливо дискримінованими в цьому випадку є заявники, які реєструють ГО без статусу юридичної особи. Вони повинні їхати в ТУЮ, тому що ЦНАП не зможе прийняти документи, оскільки у старій системі немає меню передачі документів з ЦНАПу в ГУЮ на реєстрацію ГО без статусу юридичної особи. Заявники, які реєструють ГО зі статусом юридичної особи, проблем з цим не мають.

ГП: Яке Ви бачите вирішення цієї проблеми?

 Максим Лациба: Воно просте. Всі ЦНАПи, які акредитовані в Україні – їх налічується 644 — повинні почати приймати документи на реєстрацію ГО як фронт-офіси, сканувати документи відправляти через електронну пошту в ОУЮ. Управління ухвалюють рішення про реєстрацію і надають доступ до електронних версій документів на сайті ЄДР. Заявник заходить за персональним кодом, отриманим в ЦНАПі, до реєстру і перевіряє рішення про реєстрацію.

Система має працювати так: заявник йде до ЦНАПу, віддає документи, отримує виписку з переліком переданих документів і код до ЄДР, через три дні заявник заходить на сайт ЄДР в свій кабінет і отримує рішення та всі скановані документи.

ГП: Що змінилося після 1 травня 2016 року?

 Максим Лациба: ЦНАПи не приймають документів на реєстрацію.

ГП: Чому?

Максим Лациба: Управління юстиції не повідомили ЦНАПи про їхню функцію: що вони мають приймати документи згідно наказу Мін’юсту, у якому вказано, що ЦНАП виконує функцію фронт-офісу. Управління юстиції також не затвердили технологічну та інформаційну картку.

ГП: То чи можуть ЦНАПи зараз не приймати документи?

 Максим Лациба: Ні, не можуть! За законом вони зобов’язані їх приймати. У їхніх положеннях також зазначено, що вони мають надавати цю послугу. ЦНАПи зобов’язані приймати документи і передавати їх в ГУЮ.

ГП: Їх приймають?

Максим ЛацибаНі. За нашими даними, жоден ЦНАП ще не приймає і не передає документи в юстицію, тому що працівникам ЦНАПів і адміністраторам не провели роз’яснення. Вони бояться зробити помилку і кажуть: краще несіть одразу в управління юстиції.

У четвер була нарада за участю заступника міністра юстиції Павла Мороза та керівника системи ЦНАПів у Києві Наталії Шамрай. Вирішили, що з п’ятниці (10.06.2016) київські ЦНАПи розпочнуть приймати документи і надсилати в управління юстиції Києва. Окрім цього, Мін’юст пообіцяв, що надішле листи до кожного ЦНАПу з інформацією про прийом документів, і Міністерство також зобов’яже всі ГУЮ підготувати і затвердити технологічні інформаційні картки.

М. Лациба з заступником міністра юстиції з питань реєстрації Павлом Морозом та директоркою ЦНАПів м.Києва Наталією Шамрай

ГП: Які способи реєстрації ГО є доступними сьогодні?

 Соломія Старосольська : Є декілька способів відповідно до чинного законодавства: особисто подати документи в ГУЮ (або за довіреністю – через представника), другий — поштою, але в такому випадку особа має нотаріально посвідчити свій підпис і останній — в електронному порядку. Згідно чинного законодавства передбачено, що останній спосіб буде впроваджений з 1 січня 2017 року. На сьогодні, за повідомленнями міністерства, йдуть роботи над розробкою відповідних систем.

13339549_1355080501173894_745990936494827026_n (1)
5 кроків для реєстрації ГО. Фото: “Громадяни в дії”/facebook

 

ГП: Скільки часу сьогодні передбачено на реєстрацію ГО? 

Соломія Старосольська: Для ГО — це три дні з моменту подачі документів. Хоча законодавець передбачає, що суб’єктом державної реєстрації такий строк може бути продовжено за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів. На практиці випадки необхідності зупинення розгляду документів трапляються досить часто. Зумовлені вони технічними недоліками поданої документації. Загалом вважаємо, що така процесуальна можливість ефективна як для реєстратора, так і для заявника.

ГП:  Чи виникатимуть проблеми з правовою експертизою документів, якщо їх подаватимуть через ЦНАПи?

Максим Лациба: Тут немає жодної проблеми. Треба розуміти різницю між подачею документів на реєстрацію і правовою консультацією. Деякі люди об’єднують це в одну процедуру, тому виходить плутанина. Я вважаю, що в людини повинен бути вибір — вона повинна сама вирішувати: занести в ЦНАП чи їхати в обласний центр.

Якщо я впевнений, що в мене все правильно в статуті, первинна реєстрація безкоштовна. Але якщо деякі люди відчувають невпевненість у правильності оформлення документів, то тоді вони можуть отримати правову консультацію в ТУЮ або в центрах правової допомоги, яких є 100 по всій країні.

ГП: Ви сказали, що первинна реєстрація безкоштовна, а як з реєстрацією змін?

 Максим Лациба: За внесення змін до статуту чи відомостей треба плати 0,3 від мінімальної заробітної плати — приблизно 430 грн. Це — багато.

Ми пропонуємо внести зміни в закон про державну реєстрацію та відмінити плату за внесення змін до статуту. Ми вважаємо, що ГО і благодійні організації здійснюють суспільно корисну функцію, вони не створені для отримання прибутку і тому держава не повинна брати з них вартість реєстраційних дій. Якщо первинна реєстрація безкоштовна, то і внесення змін також має бути безкоштовним.

ГП: Які проблеми, пов’язані з реєстрацією чи діяльністю ГО актуалізувалися останнім часом?

 Соломія СтаросольськаПерш за все, це отримання статусу неприбутковості для громадського об’єднання. Як відомо, після внесення змін до Податкового кодексу України, чітко визначено, яка організація вважається неприбутковою. Така ситуація значно полегшує становище громадських діячів, зокрема тих, хто не має юридичної освіти, оскільки попереджає можливість безпідставних відмов включення громадських об’єднань до неприбуткових. Однак, залишаються організаційні проблеми.

Уряд, юстиція і Міністерство фінансів не розуміють до чого вони підштовхують третій сектор

Максим Лациба: Отримання статусу неприбутковості — одна з головних проблем. Щоб організація працювала, вона має зареєструвати юридичну особу і отримати код неприбутковості в податковій. І тут величезні проблеми. Минулого року Верховна Рада змінила критерії віднесення організацій до неприбуткових і зобов’язала всі організації до 1 січня 2017 року привести у відповідність свої статути. А таких неприбуткових організацій в Україні 235 тисяч. Парламент зобов’язав Кабмін ухвалити новий порядок реєстрації статусу неприбутковості. Цього досі не зроблено. Спочатку цей процес гальмували в Державній фіскальній службі (ДФС), потім в Міністерстві фінансів, а тепер Мінекономіки місяць не може погодити цей порядок. Таким чином у нас назріває колапс з реєстрацією — нам потрібно перереєструвати 235 тисяч організацій! Уряд, юстиція і Міністерство фінансів не розуміють до чого вони підштовхують третій сектор.

ГП: Яким чином можна оптимізувати цей процес?

Максим Лациба: Має запрацювати принцип єдиного вікна — реєстрація ГО і отримання статусу неприбутковості одночасно.

ГП: Як саме?

Фактично дві системи не співпрацюють

Максим ЛацибаЗаявник приносить до ЦНАПу відразу дві заяви — на реєстрацію ГО і на отримання статусу неприбутковості. ЦНАП розсилає ці заяви в юстицію і ДФС. Врешті, заявник заходить в ЄДР і перевіряє рішення. Наразі навпаки. ДФС каже: дайте нам друковану версію статуту, бо так написано в старому порядку. А Мін’юст друковану версію не видає — у них безпаперовий рух. Тобто потрібно завантажити статут з електронного кабінету в ЄДР, роздрукувати і завірити, а потім віднести в ДФС. Фактично дві системи не співпрацюють — Мін’юст робить якісь реформи і не дивиться, що залишилися не узгодженими певні питання з Міністерством фінансів.

ГП: Які ще проблеми?

Соломія СтаросольськаЩе одна проблема — реєстрація символіки ГО. Сьогодні, враховуючи прогалини чинного законодавства, таку реєстрацію здійснює виключно Мін’юст. Хоча технічно немає жодних проблем здійснювати такі реєстраційні головними територіальними управліннями юстиції. Саме такі зміни ми б хотіли ініціювати до закону. Як і реєстрація громадського об’єднання, реєстрація його символіки повинна здійснюватися на обласному рівні.

Крім того, є проблеми з адміністративним збором при реєстрації символіки ГО. Якщо для ГО він не передбачений, то для ГО з т. зв. «спеціальним» статусом (інвалідів та осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) він становить 0,03 від мінімальної заробітної плати. Це — ще одна з прогалин закону.

Ключова проблема зараз не в законодавстві, а в адмініструванні, виконанні закону

Максим Лациба: Я вважаю, що ключова проблема зараз не в законодавстві, а в адмініструванні, виконанні закону. Треба запустити систему, щоб ЦНАПи почали приймати документи, щоб з’явився нормальний ЄДР і щоб ГУЮ вступили в контакт зі ЦНАПами щодо реєстрації ГО.

Найчастіша проблема, яку я зустрічаю, це дуже дорога вартість внесення змін у відомість про ГО. Проблема виникає не тільки тоді, коли вносяться зміни до статуту, але й при зміні керівника, члена правління, місця знаходження. Я за те, щоб повністю відмінити цю плату або залишити тільки за зміни до статуту, а за зміни до відомостей плату не брати.

ГП: Що може вирішити всі ці проблеми?

Максим ЛацибаМає запрацювати Координаційна рада сприяння розвитку громадянського суспільства при Президенті України. У лютому 2016 року Президент видав указ про Стратегію розвитку громадянського суспільства і створив Координаційну раду. Він призначив двох співголів — Ростислава Павленка, заступника голови адміністрації і Геннадія Зубка, віце-прем’єра, і доручив їм внести кандидатури на склад Координаційної ради. До її складу мають входити — половина від міністерств і половина від громадськості. Рада досі не створена. Якби вона працювала, нам не треба було б з мітингами виходити, ми спокійно сідали б за круглим столом і відпрацьовували рішення. Поки її не має, кожен розраховує сам на сам. Тому ми закликаємо віце-прем’єра Геннадія Зубка, заступника голови адміністрації Ростислава Павленка виконати указ Президента, якомога швидше утворити склад Координаційної ради і запустити її роботу. Тоді ми отримаємо платформу, через яку ми зможемо в нормальному європейському діалоговому режимі координувати діяльність міністерств і  шукати рішення як сприяти розвитку громадянського суспільства.


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Culture:Reload — простір для роздумів, рефлексій та уяви

Як і довкола чого мережується громадянське суспільство України

ЩедрийВівторокNOW - весь світ разом на протидію пандемії

Партисипація у карантин: як громадяни і влада співпрацюють онлайн 

Просвіта щодо коронавірусу та інші активності херсонської ініціативи «А що зробив ти?»

Китай: як починалася пандемія — і що змінилося зараз

  • Gektor89

    Це великий і вкрай необхідний обсяг роботи. Її роблять фахівці УНЦПД, – визнані у третьому секторі. Так тримати, Максиме! Гараздів! Бо маємо такі ж проблеми і в маленьких містах, тож потрібно ситуацію змінити кардинально. Діємо спільно.

  • Gektor89

    Маю на увазі й мій Дрогобич. Гараздів, Олександр Магльона, АСоціація “Нові Горизонти”.

  • Alina

    так куди нести документи на реєстрацію в Києві?