Щоб отримати фінансування, сьогодні вже недостатньо просто мати хорошу ідею. Громадам потрібні знання, сучасні інструменти та активні жителі. Саме цьому була присвячена Школа громадянської дії.

20–21 липня навчання відбулося у Мішково-Погорілівській громаді, а 22–23 липня його продовжила Галицинівська громада.

Протягом чотирьох днів місцеві активісти, депутати, представники органів місцевого самоврядування та громадських організацій разом розбиралися, як сьогодні працюють сучасні механізми місцевої демократії та як вони можуть допомогти громадам успішно відновлюватися й розвиватися.

І якщо узагальнити все почуте, можна виділити п’ять головних відкриттів:

Відкриття №1. Гарної ідеї вже недостатньо

На практичному прикладі створення дитячого майданчика учасники побачили, як народжується сучасний інвестиційний проєкт.
Обговорювали, чому техніко-економічне обґрунтування варто готувати ще на початковому етапі, як працює державна цифрова система DREAM, за якими критеріями оцінюються проєкти та чому залучення жителів громади стає додатковою перевагою під час отримання фінансування.
Сьогодні підтримку отримують не просто хороші ідеї, а якісно підготовлені проєкти.

Відкриття №2. Закон відкрив громадам нові можливості

Учасники детально ознайомилися з новими формами участі жителів, передбаченими Законом України №3703.
Місцева ініціатива, громадські слухання, участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету, консультативно-дорадчі органи, публічні консультації, громадське оцінювання діяльності органів місцевого самоврядування — це вже не окремі демократичні процедури, а ціла система взаємодії громади та влади.
Головне питання навчання звучало просто: як зробити так, щоб ці інструменти реально працювали, а не залишалися лише нормами закону?

Відкриття №3. Громадський контроль — це про якість управління

Однією з найжвавіших дискусій стала тема громадського оцінювання діяльності органів місцевого самоврядування.
На прикладі бюджету міста Миколаєва учасники аналізували ефективність використання бюджетних коштів у 2024–2025 роках, фінансування комунальних підприємств, систему преміювання, структуру управлінських витрат та порівнювали окремі показники з практикою Львова.
Найважливіший висновок — громадське оцінювання не підміняє владу і не приймає управлінських рішень. Воно допомагає побачити сильні та слабкі сторони, підготувати професійні рекомендації та зробити використання бюджетних коштів більш ефективним.

Відкриття №4. Статут громади має працювати для людей

У Галицинівській громаді учасники крок за кроком проаналізували чинний Статут та його відповідність новому законодавству.
Разом визначали, яких сучасних механізмів участі бракує, як зробити звітування влади більш доступним для жителів, якими мають бути місцеві ініціативи, публічні консультації, діяльність органів самоорганізації населення та регулювання роботи комунальних підприємств.
Усі погодилися з головним: Статут громади має бути не документом для архіву, а зрозумілими правилами співпраці між владою та жителями.

Відкриття №5. Відновлення громад починається не з бетону, а з людей

За всі чотири дні звучала одна думка, яка об’єднала всі теми навчання.
Відновлення громади — це не лише будівництво доріг, майданчиків чи нових об’єктів.
Насамперед це люди, які вміють формувати якісні проєкти, брати участь у плануванні бюджету, використовувати інструменти місцевої демократії, контролювати ефективність влади та спільно приймати рішення.
Саме така взаємодія робить громади стійкішими, сильнішими та більш готовими до майбутніх викликів.

Головний висновок:

«Сильна громада — це не та, що має більше ресурсів. Це та, у якій жителі знають, як перетворювати свої ідеї на спільні рішення.»

Школу громадянської дії проведено ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у партнерстві з Миколаївською районною військовою адміністрацією, ГО «Фонд ініціативного розвитку», Новоодеською міською, Галицинівською сільською, Мішково-Погорілівською сільською та Заводською селищною радами.

Заклад запустила громадська організація «Разом з Суми» в межах проєкту Міжнародної організації праці «Догляд за дітьми в Україні: системний підхід задля кращого відновлення», що фінансується Шведським агентством з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida). 

Відповідь на потреби прифронтової громади

Суми залишаються містом, що живе в умовах постійних безпекових викликів. З березня 2024 року Суми офіційно належить до територій можливих бойових дій. За таких умов доступ до послуг догляду за дітьми залежить не лише від наявності місць, а й від можливості забезпечити безпеку, безперервність роботи та доступ до укриттів.

У Сумській міській територіальній громаді проживає близько 250 тисяч людей, серед яких орієнтовно 40 тисяч дітей. Окремим викликом залишається підтримка внутрішньо переміщених осіб: у громаді зареєстровано понад 36 тисяч ВПО, зокрема понад 6,6 тисяч дітей.

Попри  мережу дошкільних закладів, через воєнні ризики та обмеження, пов’язані з наявністю й місткістю укриттів, не всі сім’ї мають стабільний доступ до офлайн-догляду за дітьми. Особливо це стосується родин із найменшими дітьми, для яких пропозиція ясельних місць традиційно залишається обмеженою.

Фото: Відкриття центру «СОФОС»

Простір для дітей і батьків

Центр «СОФОС» розташований у Сумах на проспекті Свободи, 14. Тут діти можуть гратися, навчатися, розвивати нові навички та спілкуватися з однолітками під наглядом фахівців, а батьки – прцювати, навчатисьта або вирішувати повсякденні справи, залишаючись поруч із дітьми. 

«Я дуже рада, що тут створили такий батьківський хаб. Це місце, де можна буде працювати, не хвилюючись про побутові труднощі. Завдяки сонячним батареям навіть під час відключень електроенергії будуть створені всі умови для онлайн-роботи. Для мене це особливо важливо, адже я працюю дистанційно. Тут я зможу бути поруч із дитиною, працювати та поєднувати все необхідне в одному місці», – зазначила Дар’я, клієнтка Центру педагогічного партнерства «СОФОС»

Заклад працює з 9:00 до 18:00 та приймає дітей у трьох вікових групах: від народження до одного року, від одного до двох років та від трьох до шести років. Спершу з’явиться змішана групу для дітей віком від двох до шести років.

Безпека стала одним із ключових пріоритетів під час облаштування простору. Завдяки наявності укриття центр зможе продовжувати роботу навіть під час повітряних тривог. Це дасть змогу дітям зберігати звичний режим дня та продовжувати навчання і розвиток, а батькам – краще планувати свій час навіть в умовах війни. 

Догляд як умова економічної активності

Доступні та якісні послуги догляду за дітьми допомагають батькам залишатися економічно активними, зменшують бар’єри для працевлаштування, особливо жінок, і сприяють відновленню місцевої економіки. За даними спільного дослідження Міжнародної організації праці та ЮНІСЕФ, серед жінок, які виховують дітей віком до семи років, працюють лише 35%, тоді як серед чоловіків із дітьми цього віку рівень зайнятості становить 94%. А для матерів дітей до трьох років цей показник знижується взагалі до 13%.

Саме тому моделі, які поєднують догляд за дитиною та можливість працювати поруч, набувають особливого значення. Вони дозволяють батькам поступово повертатися до професійної діяльності, проходити навчання чи перекваліфікацію, не залишаючись сам на сам із проблемою догляду.

Чому альтернативний догляд це необхідність

Фото: Команда Офісу МОП в Україні та ГО «Освіта 360» на відкритті «СОФОС»

Світлана Протасова, cпівзасновниця ГО «Разом Суми», поділилася: «Відкриття центру педагогічного партнерства «СОФОС» – наш наступний крок. Ми працюємо в освіті більше чотирьох років. Ми бачимо потреби міста Суми. Ми свідомо обрали залишитися та працювати тут, попри всі виклики. Робимо все щоб центр був максимально безпечним. Хочемо поєднати досвід різних поколінь із сучасними освітніми підходами для того щоб зробити життя нашої громади комфортним і дати батькам можливість реалізовувати себе».

Альтернативні формати догляду за дітьми – короткотривалі групи, ясла, коворкінги для батьків, групи неповного дня, корпоративні та громадські дитячі простори – доповнюють систему дошкільної освіти. Вони допомагають реагувати на потреби родин там, де бракує ясельних місць, обмежена робота комунальних закладів або є високий попит з боку сімей ВПО, військових і родин, які постраждали від війни.

Особливе значення такі моделі мають для економічної активності жінок. Доступ до безпечного догляду за дітьми дає змогу матерям швидше повертатися до роботи, навчання чи перекваліфікації. Для багатьох родин у Сумах центр «СОФОС» може стати місцем, де турбота про дитину більше не означатиме відмову від професійного розвитку.

Проєкт став одним із дев’яти, підтриманих Фондом родини Богдана Гаврилишина в межах конкурсу для спільноти випускників програм «Молодь змінить Україну» та «Креативна молодь змінить Україну». Саме ця спільнота вже понад десять років об’єднує людей, які впроваджують позитивні зміни в Україні — від розвитку громад до національних і міжнародних ініціатив.

У 2026 році виповнюється 100 років від дня народження Богдана Гаврилишина — всесвітньо відомого економіста, мислителя, мецената та громадського діяча українського походження. Його ідеї відповідального лідерства й активного громадянства стали змістовною основою ініціативи, що реалізується на Рівненщині.

Першою учасницею мандрівки стала Здолбунівська громада. У молодіжному просторі YSpace ГО «YMCA Zdolbuniv» відбулася презентація ініціативи та відкриття Мандрівної виставки відповідальності, створеної на основі Декларації відповідальності людини Богдана Гаврилишина.

Відповідальність починається з людини

У центрі проєкту — Декларація відповідальності людини, яку створив Богдан Гаврилишин. Вона нагадує, що поряд із правами кожна людина має і свої обов’язки перед собою, родиною, громадою, державою, людством і майбутніми поколіннями.

Саме ця ідея стала основою марафону, адже справжні зміни починаються не з великих реформ, а з особистого рішення діяти. Більше про Декларацію відповідальності людини можна дізнатися на офіційному сайті, а ознайомитися з матеріалами мандрівної Виставки відповідальності — за посиланням. 

Старт — у Здолбунові

Під час презентації у Здолбунові учасники та учасниці познайомилися зі спадщиною Богдана Гаврилишина, діяльністю Фонду родини Богдана Гаврилишина та принципами Декларації відповідальності людини.

Центральним елементом зустрічі стала мандрівна Виставка відповідальності — серія із 15 постерів, у яких українські митці творчо переосмислили 15 принципів Декларації відповідальності людини Богдана Гаврилишина. Це не просто мистецька експозиція. Це запрошення до розмови про особисту відповідальність, цінності та рішення, які щодня формують майбутнє наших громад. Головне запитання, яке проходить через увесь проєкт: «У що я готовий інвестувати свою відповідальність?». Саме на пошук власної відповіді запрошують організатори всіх охочих.

Попереду — чотири місяці відповідальних змін

Проєкт триватиме до жовтня 2026 року та складатиметься з кількох взаємопов’язаних етапів.

Перший із них — мандрівка громадами Рівненщини. Команда презентуватиме проєкт, проводитиме публічні зустрічі та знайомитиме жителів області з Виставкою відповідальності.

Наступним етапом стане збір історій випускників програм Фонду родини Богдана Гаврилишина, які народилися, живуть або реалізують свої ініціативи на Рівненщині.

«Для нас дуже важливо показати, що відповідальність — це не абстрактне поняття. Це реальні люди, які вже сьогодні створюють зміни у своїх громадах — засновують громадські організації, розвивають молодіжні центри, соціальні підприємства, працюють в освіті, місцевому самоврядуванні, бізнесі та міжнародних проєктах», — зазначає авторка проєкту Вікторія Костюк.

Саме тому команда шукає випускників програм «Молодь змінить Україну», «Креативна молодь змінить Україну» та інших програм Фонду родини Богдана Гаврилишина, чиї історії можуть стати прикладом для молодого покоління. Якщо ви є випускником або випускницею програм Фонду та пов’язані з Рівненщиною — команда проєкту буде рада познайомитися з вашою історією.

Від історій — до власних ініціатив

У вересні стартує відкритий конкурс «Відповідальна молодь — успішна громада», у якому молоді люди віком від 16 до 25 років зможуть запропонувати власні зможуть запропонувати власні ініціативи, спрямовані на розвиток своїх громад. Щоб допомогти перетворити їх на реальні проєкти, команда проведе Лабораторію відповідальності — простір навчання, пошуку рішень і спільного проєктування.

Після завершення навчання учасники не лише реалізовуватимуть власні ініціативи, а й проводитимуть локальні уроки та зустрічі у своїх громадах, поширюючи ідеї відповідальності серед інших молодих людей.

Картка відповідальності

Одним із символів проєкту стане Картка відповідальності — стилізована під банкноту картка із зображенням Богдана Гаврилишина. Вона не має грошової цінності, але символізує найважливішу інвестицію — відповідальність кожної людини за власні рішення та розвиток своєї громади. На ній кожен учасник зможе написати власну відповідь на запитання: «У що я інвестую свою відповідальність?»

Ця картка стане особистим нагадуванням про конкретний крок, який людина готова зробити для своєї громади.

Форум відповідальності

Кульмінацією проєкту стане Форум відповідальності, який відбудеться до Дня відповідальності людини — 19 жовтня.

На ньому зустрінуться молодь, освітяни, громадські діячі, представники місцевого самоврядування, партнери та випускники програм Фонду родини Богдана Гаврилишина.

Учасники презентують реалізовані ініціативи, поділяться власними історіями змін, визначать переможців конкурсу та обговорять, як зробити культуру відповідальності частиною життя громад Рівненщини.

Формуємо спільноту змінотворців

Організатори переконані, що найважливішим результатом проєкту мають стати не лише проведені заходи чи створені матеріали.

Головна мета — сформувати сильну спільноту змінотворців Рівненщини, об’єднати випускників програм Фонду родини Богдана Гаврилишина, молодіжних лідерів, освітян, громадські організації, представників місцевого самоврядування та всіх, хто готовий брати відповідальність за розвиток своїх громад.

Адже саме живі історії людей, які вже сьогодні створюють позитивні зміни, найкраще мотивують інших не чекати, поки хтось вирішить проблему, а ставати авторами цих змін. Бо територія відповідальних змін — це не місце на карті. Це громади, у яких люди готові сказати: «Я беру відповідальність. І починаю діяти».

Як долучитися?

Організатори запрошують до співпраці громади, освітні заклади, молодіжні центри, громадські організації та всіх, хто поділяє цінності відповідального лідерства. Якщо ви хочете запросити Мандрівну виставку відповідальності до своєї громади, поділитися історією випускника чи випускниці програм Фонду родини Богдана Гаврилишина, підтримати проєкт або долучитися до Лабораторії відповідальності й конкурсу молодіжних ініціатив — команда проєкту буде рада новим партнерам та однодумцям. Тому пишіть нам на сторінку Молодіжного центру Кенеберг або на нашу пошту changeintonation@gmail.com. 

Адже територія відповідальних змін починається не з географії. Вона починається з людей, які готові брати відповідальність, об’єднувати інших і власними діями змінювати громади на краще. Саме таких людей ми запрошуємо стати частиною цього проєкту.

Проєкт «Рівненщина: територія відповідальних змін» реалізується до 100-річчя Богдана Гаврилишина в межах конкурсу від Фонду родини Богдана Гаврилишина за підтримки мережі мультимаркетів «Аврора».

Від пошуку інформації – до пошуку рішень

Стажери – студенти з різних навчальних закладів,  зокрема – Ягеллонського університету у Кракові, національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, Донецького національного університету ім. Василя Стуса. У фокусі стажування – теми місцевого самоврядування, демократичного врядування, європейської інтеграції, розвитку громад та участі громадян у процесах ухвалення рішень. Учасники досліджували українське законодавство, документи Європейського Союзу та Ради Європи, міжнародні практики й аналітичні матеріали, а результатом цієї роботи стали власні дослідження та практичні рекомендації.

Водночас головною метою програми було не лише написання аналітичних матеріалів. Вона була побудована таким чином, щоб учасники зрозуміли логіку аналітичної роботи: навчилися визначати проблему, працювати з доказами, аналізувати ризики, порівнювати різні підходи та формулювати обґрунтовані висновки.

«Аналітична робота починається не зі збору інформації, а з правильно поставленого запитання. Ми прагнули показати стажерам, що хороший аналітичний матеріал — це не переказ документів, а спроба зрозуміти проблему, пояснити її причини та запропонувати обґрунтовані рішення. Саме тому під час стажування ми багато уваги приділяли роботі з аргументацією, формуванню висновків і рекомендацій, які мають практичну цінність», – розповів керівник стажування, аналітик ГО «Точка доступу», кандидат політичних наук Роман Кисленко.

Аналітика, яка починається з практики

Для учасників програми це була можливість уперше долучитися до реальної аналітичної роботи та побачити, як створюються матеріали, що можуть бути корисними для формування публічної політики.

«Стажування у громадській організації «Точка доступу» стало для мене цінним практичним досвідом. Я не лише працював над написанням власного аналітичного матеріалу, а й навчився глибше аналізувати інформацію, працювати з офіційними документами та порівнювати різні джерела. Особливо цінним був постійний зворотний зв’язок від команди, який допомагав удосконалювати роботу на кожному етапі. А гнучкість у плануванні часу зробила стажування комфортним навіть під час навчання в університеті. Цей досвід став важливою основою для мого подальшого професійного розвитку», – поділився учасник програми Олександр Житінський.

Кожне дослідження – окремий погляд на зміни

Кожен стажер працював над окремою темою, досліджуючи міжнародний досвід та можливості його застосування в українському контексті. Особлива увага приділялася не накопиченню інформації, а її критичному осмисленню, пошуку причинно-наслідкових зв’язків і формуванню власної аргументованої позиції.

«Під час стажування я працював із нормативно-правовими актами, аналітичними матеріалами та документами Європейського Союзу, досліджуючи реформу місцевого й регіонального самоврядування Чеської Республіки на шляху країни до членства в ЄС. Ця робота допомогла мені не лише глибше зрозуміти результати реформ, а й визначити практичні елементи чеського досвіду, які можуть бути корисними для вдосконалення системи місцевого самоврядування в Україні», – розповів стажер Владислав Цапко.

Досвід, який стає початком професійного шляху

У громадській організації «Точка доступу» переконані: розвиток організації вимірюється не лише реалізованими проєктами, а й тим, скільки нових фахівців отримують можливість професійно зростати поруч із командою.

«Сильні організації мають не лише накопичувати експертизу, а й робити її доступною для інших. Саме тому в межах проєкту «Імпульс» ми залучили молодих аналітиків до реальної роботи команди. Для нас було важливо, щоб вони не просто спостерігали за процесом, а стали його частиною — працювали з джерелами, формували висновки, отримували професійний зворотний зв’язок. Це досвід, який неможливо отримати лише з підручників», – наголосила керівниця проєкту Юлія Житінська.

Для багатьох учасників важливою складовою стажування стали не лише індивідуальні дослідження, а й професійний діалог із менторами та колегами, який допомагав по-новому подивитися на власні напрацювання.

«Стажування було тісно пов’язане з темою європейської інтеграції, тому я мала можливість краще ознайомитися з європейськими підходами, інструментами та реформами, важливими для України. Я працювала з різними джерелами й документами, аналізувала інформацію та підготувала власне дослідження про адаптацію інструментів Європейського щита демократії для України. Важливою частиною програми стали також обговорення результатів із менторами та іншими учасниками – саме вони допомогли побачити тему ширше й зробити власну роботу сильнішою. Переконана, що цей досвід стане важливою складовою мого професійного розвитку», – зазначила учасниця програми Яна Ісмаілова.

Стажування завершилося – співпраця триває

За результатами програми учасники підготували власні аналітичні дослідження, опрацювали українські та міжнародні джерела, освоїли сучасні підходи до аналізу публічної політики та отримали практичний досвід роботи над реальними дослідницькими завданнями. Для багатьох із них це стало першим кроком у професійній аналітичній діяльності. Матеріали, підготовлені в межах програми, будуть оприлюднені на сайті у розділі «Аналітика та публікації». Водночас стажування стало початком подальшої співпраці з ГО «Точка доступу» – учасники та учасниці готові й надалі долучатися до експертної та аналітичної роботи команди.

Матеріал підготовлений у межах проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» у партнерстві з Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Це був третій, завершальний тренінг у межах навчального курсу для старост, голів ОСББ та квартальних, які беруть участь у програмі підтримки мешканців прифронтових громад. Раніше учасники та учасниці вже пройшли навчання з дронової та мінної безпеки, а також пожежної безпеки. 

У прифронтових громадах Херсонщини навички домедичної допомоги мають особливе значення. Через обстріли, дронові атаки та мінну небезпеку поранення можуть статися будь-якої миті, а час до прибуття медиків або рятувальників може бути критично важливим. Саме тому вміння розпізнати критичну кровотечу та швидко виконати базові дії для її зупинки може врятувати життя. 

Під час тренінгу учасники та учасниці розбирали, як визначити критичну кровотечу, які ознаки свідчать про безпосередню загрозу життю, як діяти у перші хвилини після поранення та яким має бути алгоритм допомоги до прибуття медиків. 

Окремий практичний блок був присвячений використанню турнікетів: коли їх потрібно застосовувати, як правильно обрати місце накладання, як фіксувати турнікет і чому важливо контролювати час його накладання. Також учасники відпрацьовували базові принципи тампонування ран – одного з ключових методів зупинки масивної кровотечі у випадках, коли турнікет не може бути ефективно застосований. 

Для старост, голів ОСББ та квартальних такі знання є важливими не лише для власної безпеки. Саме вони часто залишаються найближчими до мешканців у селах, кварталах, будинках і мікрорайонах, знають людей, які продовжують жити у небезпечних зонах, та можуть першими зорієнтуватися у кризовій ситуації. 

Завершення навчального курсу означає, що учасники та учасниці отримали базову підготовку за трьома ключовими напрямами: як діяти під час мінної та дронової небезпеки, як реагувати на пожежі після обстрілів і як надати домедичну допомогу у разі критичної кровотечі. 

Після проходження повного курсу представники громад отримають безпекові набори, які надалі передадуть мешканцям домогосподарств і квартир у Білозерській та Станіславській громадах. До складу таких наборів входять порошковий вогнегасник, аптечка з двома турнікетами, павербанк, світлодіодний ліхтарик, рятувальний свисток та інформаційні матеріали. 

Програма покликана посилити готовність мешканців прифронтових громад до надзвичайних ситуацій. В умовах, коли небезпека залишається щоденною реальністю, благодійні організації та гуманітарні партнери продовжують підтримувати громади не лише матеріальними засобами, а й практичними знаннями, які можуть допомогти зберегти життя. 

Проєкт реалізує Херсонський обласний благодійний фонд «Об’єднання» у партнерстві з Данською радою у справах біженців (DRC) у межах Херсонського консорціуму з територіального розподілу ресурсів (ABA), який DRC реалізує разом з Acted та Nonviolent Peaceforce (NP) за підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF). 

 За три роки на основі спільної роботи консорціуму громадських організацій, наукової спільноти, представників органів влади  напрацьовано дуже багато. Саме минулого року вже дуже чітко прозвучала потреба у діалозі між різними інституціями та стейкхолдерами задля їх залучення до процесів інституційного відновлення, посилення їх впливу на процеси прийняття рішень та формування бачення майбутнього Сходу України на  місцевому та державному рівні.  

 Тому основними завданнями для організаторів та учасників заходу стало:

• створити простір/платформу для координації, взаємодії, прийняття рішень та адвокації на всіх рівнях;
• активізувати системну участь та спільну роботу зацікавлених сторін для посилення впливу на процеси прийняття рішень та формування бачення майбутнього Сходу України на всіх рівнях;
• впровадити гнучкий формат платформи, якій стане майданчиком для взаємодії активної спільноти,  стратегії подальшої роботи, форматів комунікації,  практичного впровадження інноваційних практик та моделей використання інструментів громадської участі.

 Де ми є – чесно. Почався захід з розуміння повернення до спільно напрацьованих ініціатив і досвіду за минулий рік. Чесна розмова про те, що відбулось і що не відбулось після попередніх сесій, звіряння з реальністю, яка змінилась. Учасники обговорили зміни, досягнення та виклики з метою певним чином відрегулювати подальшу спільну роботу.

 Вибір і зобов’язання. Ми вже знаємо, куди хочемо йти, ця зустріч була про те, щоб зробити перший крок разом прямо тут – саме так спільна думка була у всіх за підсумками роботи. Протягом робочих  сесій  окреслили цілі, завдання та напрямки роботи, формат комунікації та перші плани заходів на найближчий час.

 Перший крок – тут і зараз. Маємо надію, що #ProСхід стане постійною експертною платформою для фахового діалогу між різними стейкхолдерами, а питання взаємодії та спільнодії має стати одним з ключових, оскільки це має закласти надійну основу інституційного та функціонального відновлення регіону. Тож робота у цьому напрямі буде продовжена.

 Захід організований ГО «Громадська ініціатива Луганщини» в рамках проєкту «Залучення громадськості Cходу України до відновлення своїх громад: ІІІ фаза», який підтримується МФ «Відродження». Проєкт реалізується ГО «Громадська ініціатива Луганщини» у співпраці з ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення», ГО «Центр політико-правових реформ» та ГО «Асоціація «Відродження та Розвиток».

Упродовж дня учасники й учасниці не лише говорили про фейки та дезінформацію, а й самі перевіряли публікації, фотографії, відео та джерела. Вчилися знаходити першоджерело, звертати увагу на дату й контекст, перевіряти автора та шукати підтвердження інформації.

Окремо працювали з візуальним контентом. Адже навіть справжня фотографія може вводити в оману, якщо її зробили кілька років тому, опублікували без пояснення або пов’язали з подією, до якої вона не має стосунку. Так само відео може бути змонтованим, вирваним із контексту або створеним за допомогою штучного інтелекту.

Під час практичних вправ команда розбирала маніпулятивні заголовки, емоційні повідомлення, неправдиві цитати та статистику без контексту. Учасники вчилися ставити до кожного інформаційного повідомлення прості, але важливі запитання: хто це повідомляє, звідки взялася ця інформація, чи є докази і кому вигідно, щоб ми в неї повірили.

«Для нас було важливо, щоб команда не просто отримала інформацію про фейки та маніпуляції, а відпрацювала конкретні способи перевірки. Це практичні навички, які ми зможемо щодня застосовувати у своїй роботі та комунікації» – зазначила Наталія Дрозд, керівниця «Центру Доброчин».

Одним із найважливіших висновків тренінгу стало те, що фактчекінг не завжди починається зі складних онлайн-інструментів. Часто достатньо не поспішати, уважно прочитати повідомлення, перевірити джерело і не дозволити сильній емоції підмінити аналіз.

Завершився тренінг командною «лабораторією фактчекінгу», під час якої учасники пройшли весь шлях перевірки інформації – від першого сумніву до аргументованого підтвердження або спростування.

Для команди «Центру Доброчин» ці навички мають практичне значення. Організація щодня працює з інформацією, комунікує з жителями громад, готує матеріали та поширює важливі повідомлення. Тому вміння перевіряти факти – це не лише питання медіаграмотності, а й частина відповідальної професійної роботи. Бо найкращий спосіб не стати поширювачем фейку – зупинитися на кілька хвилин і перевірити.

Захід провела ГО «Центр Доброчин» у межах проєкту «Краща спроможність Центру Доброчин бути «сильним голосом», захисником і ресурсом для відкритого демократичного суспільства», що є частиною проєкту «Імпульс».

Проєкт «Імпульс» реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).

Ініціатива охопить заклади охорони здоров’я та центри соціально-психологічної реабілітації дітей. У межах проєкту команда ZDOROVI працюватиме над посиленням професійної спроможності фахівців, розширенням доступу до психологічної підтримки для дітей та їхніх опікунів, а також покращенням матеріально-технічної бази двох освітніх просторів на базі дитячих соціально-реабілітаційних закладів Сумської області. Для цього команда закупить обладнання, необхідне для проведення навчальних і соціально-реабілітаційних заходів.

У межах проєкту планується:

• проведення 15 тренінгів (для медиків, соціальних працівників, дітей та їх опікунів) із надання першої домедичної допомоги;
• проведення 8 тренінгів для медичних працівників з реагування в кризових ситуаціях
• 300 індивідуальних психологічних консультацій;
• 100 групових психологічних сесій.

Загалом проєктом планується охопити 650 дітей та їхніх опікунів, медичних та соціальних працівників.

«Ми розпочинаємо цей проєкт із чітким розумінням потреб громад, які щодня працюють в умовах постійних викликів. Для ZDOROVI важливо не лише забезпечити доступ до психологічної підтримки дітей та їхніх опікунів, а й посилити спроможність медичних і соціальних фахівців, які надають цю допомогу. Саме поєднання навчання, практичних навичок і безпосередньої роботи з людьми дозволяє створювати рішення, що мають довгостроковий ефект для громад», — зазначає засновниця та CEO ZDOROVI Наталія Тулінова.

Проєкт реалізовуватиметься у Сумській та Запорізькій областях протягом шести місяців. У фокусі — розвиток практичних навичок фахівців, підтримка дітей та їхніх сімей, а також посилення доступності якісних послуг із психічного здоров’я на місцевому рівні.

Реалізація цієї ініціативи є ще одним кроком у розвитку партнерств, спрямованих на зміцнення системи охорони здоров’я та розширення доступу до якісної психосоціальної підтримки для людей, які її потребують.

Проєкт «Допомога дітям і опікунам у Сумській та Запорізькій областях» здійснюється в межах мультидонорського проєкту «Посилення постраждалих від війни громад України через місцеві ініціативи (EMPOWER)», що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Генеральним Директоратом Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги та реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ.

Фінальний захід відбувся 14 липня. Участь у навчанні взяли представники Авангардівської, Кодимської та Саф’янівської територіальних громад, члени робочих груп з розробки стратегій розвитку, місцеві фахівці, експерти. Семінар-тренінг був присвячений одному з ключових етапів стратегічного планування — формуванню системи моніторингу та оцінки стратегії розвитку та плану заходів з її реалізації. Така поетапна система дозволяє громадам не лише розробити стратегічний документ, а й відстежувати його виконання, оцінювати результати та своєчасно коригувати управлінські рішення.

Під час заходу учасники підбили підсумки виконання планів роботи, сформованих на попередньому тренінгу, а також обговорили подальші кроки у підготовці стратегічних документів. Інтерактивну лекцію про зміст і особливості формування системи моніторингу та оцінки провів експерт у галузі стратегування регіонального та місцевого розвитку Дмитро Дрожжин. Учасники детально розглянули порядок визначення показників ефективності, підходи до збору та аналізу індикаторів виконання стратегічних і операційних цілей, а також механізми оцінювання реалізації проєктів і програм, включених до плану заходів.

Окрему увагу приділили роботі над четвертим засіданням робочих груп із розробки стратегій розвитку громад. Під час практичної частини учасники визначили перелік першочергових завдань, які необхідно виконати найближчим часом. Зокрема, громади завершуватимуть доопрацювання планів заходів із реалізації стратегій, розробку  системи моніторингу та оцінки відповідно до вимог чинної методики, а також будуть готувати відповідні проєкти рішень щодо змісту Стратегій.

Чотири навчальні семінари-тренінги стали комплексною програмою підтримки громад у підготовці стратегічних документів. Протягом кількох місяців учасники опрацювали всі основні етапи стратегічного планування – від аналізу вихідної ситуації, SWOT-аналізу та формування стратегічного бачення до розробки плану заходів, проєктних ініціатив і системи моніторингу та оцінки. 

«Ми завершуємо цикл навчань, але не завершуємо сам проєкт. Навпаки, саме зараз починається той етап, коли всі напрацьовані знання мають перетворитися на якісні стратегічні документи. Дуже важливо, щоб до цього процесу активно долучилися жителі громад. Саме вони найкраще знають потреби своїх населених пунктів, а їхня участь робить стратегію не просто офіційним документом, а спільним баченням майбутнього громади. Участь жителів громади у розробці таких важливих документів відповідає європейському підходу до стратегічного планування», — підкреслив Дмитро Дрожжин.

«За кілька місяців підготовки проєкту стратегії громади виконали справді великий обсяг роботи, що вимагав послідовності, відповідальності та постійної залученості всіх учасників робочих груп. Пройдений шлях показав, що громади мають необхідну спроможність самостійно працювати зі складними стратегічними завданнями та знаходити рішення, що відповідають їхнім реальним потребам», — зазначила координаторка проєкту Альона Єгорова.

Попереду на громади чекає фіналізація проєктів стратегій розвитку, планів заходів із їхньої реалізації та систем моніторингу й оцінки, після чого документи будуть представлені жителям під час публічних презентацій та громадських обговорень перед винесенням на розгляд місцевих рад.

Крім того, у межах проєкту громади проведуть інформаційні зустрічі з молоддю, присвячені європейським стандартам розвитку громад. Під час цих заходів учасники дізнаються, як принципи Європейського Союзу застосовуються при стратегічному плануванні, чому участь жителів є важливою для розвитку громад та як сучасні європейські підходи допомагають формувати якісні місцеві політики.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Стратегії для європейського майбутнього», який реалізує Одеська обласна організація ВГО «Комітет виборців України» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Ініціатива «зГУРТовані» від «U-LEAD з Європою» сприяє обміну практичним досвідом між громадами та розвитку партнерств, які допомагають знаходити нові рішення для місцевого розвитку. 

Перший день навчального візиту був присвячений знайомству учасників із програмою та підходами громад Чернівецької області до розвитку.

Формуючи маршрут, команда Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Чернівецькій області прагнула показати різні моделі розвитку громад – від міжнародного партнерства та проєктної діяльності до взаємодії з місцевим бізнесом, розвитку соціальних послуг і впровадження практичних рішень, які вже змінюють життя мешканців.

Як наголосила Вікторія Чебан, керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Чернівецькій області, важливо було продемонструвати, що кожна громада, незалежно від її розміру чи ресурсів, може знайти власний шлях до розвитку. Водночас головним показником успішності є не кількість реалізованих проєктів чи підписаних угод, а реальні зміни, які відчуває кожен житель громади.

Другий день делегація провела у Новоселицькій громаді.

Учасники ознайомилися з роботою ветеранського простору, Центру надання соціальних послуг (ЦНСП), закладів культури, а також побачили результати співпраці громади з міжнародними партнерами та місцевими меценатами. Також приділили увагу практикам залучення міжнародної підтримки до розвитку соціальної інфраструктури.

«Найбільше мене надихнув приклад міжнародного співробітництва. Видно, що до розвитку громади залучено багато партнерів, і це не просто підписані угоди – результати цієї співпраці можна побачити всюди. Не менш цінною є співпраця з місцевим бізнесом і меценатами. Цей досвід показує, що все починається з бажання діяти», – зазначив Руслан Каюк, Водяницький сільський голова (Черкаська обл.).

Третій день навчального візиту був присвячений Вижницькій громаді. Делегація відвідала модульне містечко для внутрішньо переміщених осіб, об’єкти енергоефективної інфраструктури, «Живий музей гуцульської поживи» та ознайомилася з прикладами співпраці громади з міжнародними організаціями.

 «Дуже вразило модульне містечко. Для людей там створені справді хороші умови, а ще було цікаво почути, як цей проєкт вдалося реалізувати завдяки міжнародним партнерам, підтримці обласної влади та місцевої громади. Берестинська громада також працює над створенням гуртожитку для внутрішньо переміщених осіб, тому ми уважно придивляємося до таких практик», – зазначила Світлана Кривенко, Берестинський міський голова (Харківської обл.).  

Фінальною точкою навчального візиту стала Хотинська громада. Тут учасники ознайомилися з системним підходом до розвитку міжнародних партнерств, механізмами пошуку нових муніципальних партнерів, а також відвідали ЦНСП і комунальний хостел, відновлений за підтримки міжнародних партнерів.

«Хотинська громада дуже чітко продемонструвала підхід до організації міжнародної діяльності та пошуку міжнародних партнерів. Це не окремі дії – це продумана модель роботи. Для наших громад цей приклад вкотре підтвердив: міжнародне партнерство – це щоденна робота. Є речі, які потрібно робити постійно: шукати потенційних партнерів, надсилати запити та підтримувати комунікацію», – зазначила Марина Гончаренко, керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Харківській області.

 За її словами, для громад Харківщини такі візити особливо важливі, адже допомагають керівникам громад побачити ефективні рішення на практиці і планувати майбутній розвиток попри виклики війни

Насамкінець Сергій Слинько, керівник Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Черкаській області, наголосив, що найбільша цінність ініціативи «зГУРТовані» полягає в можливості побачити успішні управлінські рішення не на презентаціях, а в реальній роботі громад. За його словами, саме такі візити допомагають не лише переймати практичний досвід, а й налагоджувати довготривалу співпрацю між громадами, яка продовжується й після завершення навчальної поїздки.

Контакти для ЗМІ

«U-LEAD з Європою» у Чернівецькій області

Тел.: +380 95 366 6712
Email: ulead.chernivtsi@giz.de
Сайт: u-lead.org.ua⁠

Новоселицька громада

Тел.: +380508050885
Сайт: novmeria.gov.ua

Вижницька громада

Тел.: +380373021357
Сайт: vnmiscrada.gov.ua

Хотинська громада

Тел.: +380507656220
Сайт: khotyn.dosvit.org.ua

Започаткована у 2016 році, «U-LEAD з Європою» є спільною ініціативою України та Європейського Союзу, а також його держав-членів Німеччини, Данії, Франції, Австрії, Польщі та Словенії, для створення багаторівневої системи управління, яка є прозорою, підзвітною та відповідає на потреби громадян України. У 2025 році стартувала третя фаза U-LEAD, яка сфокусована на зміцненні місцевого самоврядування та забезпеченні стійкого відновлення на місцевому та регіональному рівнях у контексті цілей європейської інтеграції України.