Про це свідчать результати дослідження «Після полону: з чим стикаються звільнені цивільні», яке презентували 9 червня у Києві Фундація захисту громадянського суспільства «Civis Fortis» спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Civis Fortis більше року допомагає цивільним після полону. Детальніше про місію та цілі організації ви можете прочитати в інтерв’ю Громадського Простору з Людмилою Янкіною, головою правління та співзасновницею Civis Fortis.

“У своїй щоденній роботі ми бачили, що звільнені цивільні стикаються із комплексом проблем – від лікування та відновлення документів до пошуку житла й отримання державної допомоги. Саме тому для нас було важливо перейти від окремих історій до системного аналізу та перевірити, наскільки ці проблеми є типовими. Результати дослідження підтвердили наші практичні спостереження”, — наголошує Анастасія Одінцова, правова аналітикиня Civis Fortis. 

У межах дослідження було проведено три фокус-групові дискусії та 13 глибинних інтерв’ю із 36 звільненими цивільними, а також опитано 25 експертів – представників державних органів, правозахисних, громадських та благодійних організацій, які працюють із постраждалими після полону. Всі фокус-групи та інтервʼю проводились на умовах анонімності.

Головні виклики та прогалини в системі підтримки:

За словами експерта Фонду «Демократичні ініціативи» Максима Паращевіна, державна система підтримки наразі не забезпечує комплексного супроводу людей після звільнення. Спільно з експертами дослідження виокремлено ключові проблеми:

• Медицина та реабілітація. Звільнені отримують лише первинну допомогу й діагностику на обмежений термін. Натомість після тортур і неволі люди мають значні проблеми зі здоров’ям і потребують тривалого лікування та реабілітації, чого держава наразі не передбачає. Найбільш критично бракує стоматологічної та психологічної допомоги.

• Відсутність житла. Більшість звільнених втратили майно в окупації. Через відсутність державних програм вони змушені жити в модульних містечках, прихистках або орендованих помешканнях.  

Костянтин Давиденко провів у полоні в окупованому Криму 7,5 років: «Якщо говорити про те, що держава сьогодні не покриває, то це насамперед житло і стоматологія. Якби не допомога конкретних людей та громадських організацій, мені було б значно важче». 

• Бюрократичні перешкоди та статус. Отримання статусу особи, позбавленої свободи внаслідок агресії РФ, потребує документальних підтверджень, яких люди часто не мають. Станом на 2025 рік близько третини опитаних не змогли оформити цей статус. Найскладніше тим, хто повернувся самостійно, поза офіційними обмінами — вони змушені самотужки доводити правоохоронцям факт ув’язнення, щоб отримати виплати.

Олена Ягупова, мешканка Запорізької області, яка після самостійного повернення домагалася офіційного визнання факту незаконного утримання та трудового рабства: «Я сподівалася, що після повернення мені пояснять, на яку допомогу я маю право і як її отримати. Але натомість довелося самій розбиратися з документами та доводити пережите».

• Застаріла фінансова підтримка. Одноразова виплата у 100 тисяч гривень надходить із затримками. Крім того, її розмір не переглядався з 2018 року і вже не відповідає реальним потребам людей для старту життя з нуля.

• Брак фахівців для реінтеграції. В Україні гостро бракує підготовлених соціальних працівників для індивідуального супроводу та психологів, які вміють працювати саме з травмою полону.

Рекомендації: що має змінити держава?

На думку Тетяни Катриченко, голови Медійної ініціативи за права людини та членкині профільної Комісії при Міністерстві розвитку громад та територій, нинішня система потребує негайних структурних змін:

• Визначити єдиний координуючий орган: Уряд має чітко закріпити субʼєкт, який прицільно і комплексно займатиметься цивільними після полону.

• Створити базову систему підтримки: допомоги потребують усі цивільні, які постраждали від катувань та незаконного утримання, незалежно від того, чи проявляли вони відкриту проукраїнську позицію в окупації.

• Впровадити довгостроковий супровід: запустити механізми тимчасового житла, спростити підтвердження статусу та перейти від разових виплат до системної реінтеграції.

Дослідження можна переглянути за посиланням.

Переглянути відео можна тут.

Фото УКЦМ

Саме пошуку рішень для цих викликів був присвячений World Urban Forum 13 – найбільший міжнародний майданчик з питань житлової політики, розвитку міст та відновлення громад, який відбувся у Баку під егідою UN-Habitat. Форум зібрав понад 57 тисяч учасників із 176 країн світу та став місцем діалогу між урядами, міжнародними організаціями, муніципалітетами, фінансовими інституціями, бізнесом і громадянським суспільством.

Я взяла участь у WUF13 на запрошення Catholic Relief Services (CRS) – одного з ключових міжнародних партнерів Карітасу України, з яким організація реалізує проєкти у сфері житла, відновлення громад та підтримки людей, які постраждали внаслідок війни.

До складу міжнародної делегації CRS увійшли експерти та керівники програм із різних регіонів світу – України, Боснії і Герцеговини, Камбоджі, Сьєрра-Леоне та Пакистану. Такий склад відображав головну ідею форуму: житлова криза має різні форми в різних країнах, але потребує спільного пошуку рішень і обміну досвідом.

Однією з найважливіших особливостей цьогорічного форуму стало переосмислення самого поняття житла. Практично всі дискусії зводилися до однієї ключової думки: житло розглядається як основа безпеки, людської гідності, економічної стійкості та розвитку громад. Саме тому житлова політика дедалі частіше стає частиною стратегічних державних рішень.

Під час форуму обговорювали шість ключових напрямів.

Йшлося про доступне та гідне житло як право; роль місцевого самоврядування у відновленні та розвитку; фінансові інструменти для розвитку міст; підтримку малих громад; інтеграцію житлової, соціально-економічної та екологічної політики; відновлення територій, постраждалих від конфліктів та кліматичних катастроф.

На відміну від багатьох держав, які планують житлові реформи в умовах стабільності, Україна змушена формувати нову житлову політику паралельно з війною. Країна одночасно відновлює пошкоджене житло, шукає рішення для мільйонів внутрішньо переміщених осіб, реформує застарілу житлову систему та розбудовує механізми довгострокового забезпечення людей житлом. Саме тому український досвід викликав значну зацікавленість серед міжнародних партнерів.

Національний павільйон «Ukraine: Rebuilding Our Future at Home»

Вперше Україна була представлена на World Urban Forum власним національним павільйоном під гаслом «Ukraine: Rebuilding Our Future at Home». Центральна ідея: продемонструвати, як країна відновлює громади та житловий сектор в умовах повномасштабної війни, і робить це за стандартами енергоефективності, безбар’єрності та довгострокової стійкості. Головна експозиція – макет зруйнованого та відбудованого будинку в Бородянці, унаочнювала цю ідею: відбудувати краще, ніж було.

Окрему увагу учасників форуму привернула також інсталяція підземної школи. Станом на 2026 рік в Україні функціонує понад 96 таких об’єктів, планується, що до кінця року їхня кількість перевищить 200. Для багатьох міжнародних учасників це був перший живий приклад того, як країна адаптує освітню та житлову інфраструктуру до умов постійних безпекових загроз.

Саме український павільйон став одним із майданчиків для десятків робочих зустрічей та професійних дискусій. Протягом форуму я зустрілася з представниками міжнародних організацій, фінансових інституцій, архітектурних бюро, донорських структур та експертних платформ, які працюють у сфері житлової політики та розвитку міст, і ділилася досвідом Карітасу України.

Обговорення стосувалися не лише поточних потреб України, а й довгострокових підходів до відновлення. Особливий інтерес міжнародних партнерів викликали питання соціального житла, підтримки внутрішньо переміщених осіб, розвитку житлових рішень для вразливих категорій населення, а також роль громад у формуванні місцевої житлової політики.

Партнерство з Карітасом України – як приклад

Під час панельних дискусій представники українських регіонів наводили співпрацю з Карітасом як приклад ефективної моделі взаємодії між громадським сектором, місцевою владою та міжнародними донорами. Зокрема, представниця Івано-Франківської обласної військової адміністрації окремо наголосила на якості цього партнерства. Для міжнародної аудиторії це було красномовнішим за будь-яку самопрезентацію.

Саме такі моменти підтверджують: Карітас України давно вийшов за межі гуманітарного реагування. Ми не просто допомагаємо людям пережити кризу, а разом із владою і партнерами будуємо системи, які залишаться після неї. Ми добре знаємо масштаб збитків і глибину потреб, але відповідаємо на них не переліком проблем, а мовою конкретних моделей і рішень. Не “нам треба відбудувати зруйноване”, а “ми вже будуємо нову модель стійкості, і робимо це під час війни”.

Візит до Державного агентства житлового будівництва при Президентові Азербайджанської Республіки

Ще одним важливим елементом участі став навчальний візит до Державного агентства житлового будівництва при Президентові Азербайджанської Республіки (State Agency for Housing Construction under the President of the Republic of Azerbaijan). Під час зустрічі учасники ознайомилися з механізмами реалізації державної житлової політики, фінансовими інструментами підтримки населення, системами реєстрації житлових потреб та підходами до просторового планування житлових територій.

Особливий інтерес для української сторони становили питання взаємодії держави з приватним сектором, механізми фінансування житлових програм та створення комплексного житлового середовища, у якому житло поєднується з транспортною, соціальною та громадською інфраструктурою.

«Бакинський заклик до дії» (Baku Call to Action)

Ключовим результатом форуму став «Бакинський заклик до дії» (Baku Call to Action) — програмний документ, що визначає глобальні пріоритети у сфері житлової політики та міського розвитку і ляже в основу доповіді Генерального секретаря ООН. Він також відобразив головний тренд, який звучав під час більшості дискусій: світ поступово переходить від короткострокових житлових програм до системних рішень, розрахованих на десятиліття.

Для Карітасу України ця дискусія є надзвичайно актуальною, адже наша робота – це не лише допомога людям у відновленні пошкодженого житла, а й підтримка внутрішньо переміщених осіб та перехід місць тимчасового проживання до сталих рішень. Через програму Housing Pathways Карітас України дедалі активніше долучається до пошуку довгострокових житлових рішень, розвитку соціального житла та підтримки громад у формуванні місцевої житлової політики.

Світовий форум ще раз показав, що Україна вже не є лише країною, яка потребує допомоги. Ми маємо унікальний досвід відновлення житла та громад під час війни. І цей досвід сьогодні цікавий міжнародній спільноті. Наше завдання – не лише вчитися в інших, а й ставати повноцінним учасником глобальної дискусії про майбутнє житла.

Наступний World Urban Forum відбудеться у 2028 році в Мексиці.

Карітас Україна має амбітні плани долучитися до нього розширеною делегацією та представити власний досвід у сфері житлових рішень і відновлення громад. Працюючи поруч із людьми, які втратили дім через війну, ми щодня переконуємося: поряд із гуманітарною допомогою потрібні довгострокові рішення, які повертають людям безпеку, стабільність і гідність.

Робота KSE побудована на переконанні: освіта має формувати професіоналів і громадян, здатних брати відповідальність за майбутнє країни. «Матері Херсона» — приклад того, як мистецтво стає продовженням адвокації та боротьби за справедливість, а культура — важливою частиною відновлення країни та збереження правди про війну.

В основі опери — свідчення українських матерів, які долали окуповані території та кордони, щоб повернути своїх синів та доньок додому. Концертну версію показали у День вшанування пам’яті дітей, чиї життя забрала війна.

«росія намагається забрати в наших дітей ідентичність, життя та любов до України. Але є те, чого вона ніколи не зможе відібрати, — любов матерів до своїх дітей. Саме про це опера, яка демонструє, як мистецтво та культурна дипломатія можуть доносити світові правду про війну в Україні», — зазначила Тетяна Бережна, Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури.

«Знаєте, велике мистецтво народжується з історії, і я думаю, що «Матері Херсона» стануть в один ряд з такими мистецькими свідченнями, як фільми «Список Шиндлера», «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова», — додав Пітер Гелб, генеральний менеджер Метрополітен-опери.

Оперу створили композитор Максим Коломієць і лібретист Джордж Брант. Диригувала премʼєрою Кері-Лінн Вілсон (США – Канада), засновниця Ukrainian Freedom Orchestra, музична директорка Київської камерати. Прем’єру представили Національна опера України у співпраці з Львівською національною оперою, Київською камератою та Міністерством культури України. 

«Мистецтво, що свідчить. Саме такою є опера «Матері Херсона» — музична історія, що розповідає про російські злочини проти людяності, про українську відвагу та стійкість, про материнську любов та віру. Реалізувати концертну премʼєру опери на київській сцені стало для нашої команди честю і водночас викликом. Я щаслива, що нам вдалось вибудувати співпрацю з усіма партнерами в цьому проєкті, а KSE Foundation долучилась як надійне плече для реалізації проєкту, який ще багато років свідчитиме і закликатиме до справедливості», — додала Галина Григоренко, продюсерка проєкту.

«Ми підтримали оперу “Матері Херсона”, спродюсовану нашою випускницею Галиною Григоренко, адже переконані: наука, освіта та мистецтво формують спільний простір для осмислення світу й суспільних змін. Якщо ми хочемо будувати майбутнє, маємо не лише створювати нові знання, а й говорити про досвід, який формує нас сьогодні. Мистецтво допомагає робити це мовою, зрозумілою людям різних культур, і тому є важливим інструментом культурної дипломатії», — зазначила Світлана Денисенко, директорка KSE Foundation.

Уже в жовтні оперу покажуть у Варшаві, а наступного сезону прем’єра відбудеться в Метрополітен-опері в Нью-Йорку.

Під час дводенних обмінних візитів ви зможете ознайомитися з успішними практиками інтеграції та підтримки внутрішньо переміщених людей, розвинути навички моніторингу місцевих політик та посилити міжрегіональну співпрацю.

На вас чекає:

• успішні приклади адвокації та розробки місцевих програм;
• відвідування хабів підтримки ВПО, громадських організацій чи органів місцевого самоврядування (залежно від регіону);
  
• посилення навичок з моніторингу та формування ефективних рекомендацій для ОМС, рад ВПО або партнерів;
  
• нові знайомства та обмін ідеями.

 Заходи проведе Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» у межах проєкту з підтримки спроможності системи соціального захисту, що втілюється за підтримки Aгентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН).

Орієнтовний порядок денний доступний за посиланням: https://go.sss-ua.org/7

Візити проходитимуть у різних регіонах України — обирайте місто та зручні дати у реєстраційній формі. Реєстрація за посиланням: https://go.sss-ua.org/8

Зверніть увагу, заповнення анкети реєстрації не гарантує вашу участь у заході! 

Організатори забезпечують учасникам проживання, харчування та відшкодування транспортних витрат відповідно до умов проєкту.

Долучайтеся, щоб посилити спроможності вашої ради та перейняти досвід колег!

Реальність — складніша. Більшість громад Закарпаття ще на початку шляху: не завжди є розуміння, з чого почати, кому це доручити і як переконати команду, що воно того варте.

Радник з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу в Закарпатській області «U-LEAD з Європою» Павло Рябоконь працює з цими громадами безпосередньо — і бачить цей шлях зсередини.

Головний виклик: не технології, а люди

Найбільша проблема з цифровізацією в громадах — не відсутність грошей і навіть не відсутність обладнання. Проблема — у відсутності людини, яка це реально впроваджуватиме.

У кожній громаді має бути цифровий лідер. Відкриєш реєстр Мінцифри — і там стоїть чиєсь ім’я. Але часто цей напрямок доручають фахівцям, які вже мають широке коло обов’язків — і цифровізація стає одним із багатьох пунктів у їхньому переліку завдань, а не основним фокусом. 

Окрема проблема — уявлення про те, хто такий цифровий лідер. Нерідко у громадах є уявлення, що цифровізація — це суто технічна сфера, яка потребує вузькоспеціалізованого ІТ-фахівця з навичками програмування. Насправді — потрібна людина, яка орієнтується в цифрових інструментах, розуміє процеси і може пояснити колегам, як і навіщо щось змінювати. Освіта може бути економічною. Головне — аби людина жила цим.

З чого починати: базовий мінімум для кожної громади

До більш складних речей — реєстрів, публічних сервісів, телемедицини — громади мають дійти. Але перший крок — набагато простіший: електронний документообіг.

Це означає, що кожен співробітник має власну електронну скриньку, документи не переносять «папочкою» з кабінету в кабінет, а накладання електронного цифрового підпису перетворює документ на офіційний. Голова громади може підписати авансові відомості у відрядженні чи в дорозі — і все. Казначейство отримало, бухгалтерія зафіксувала. Зручно і законно.

Хмарне рішення для документообігу на 10 робочих місць коштує від 8 до 10 тисяч гривень на рік, тобто це не та сума, яка має зупиняти. Але зупиняє — бо немає людини, яка б це налаштувала і впровадила.

Другий необхідний елемент — політика інформаційної безпеки. Не формальний папір для звіту, а реальний документ: хто відповідає за доступ до систем, що робити, якщо зламали сайт, як реагувати на витік даних.

Громади, які вже рухаються вперед 

Ясінянська громада — невелика, гірська, з розкиданими населеними пунктами — послідовно і системно рухається вперед у цифровізації. Цифровий лідер там — керівник ЦНАПу Віталій Дячук, який пройшов навчання в межах програми «U-LEAD з Європою» і справді займається цим питанням. Що вони зробили: налагодили електронний документообіг; встановили платіжний термінал у ЦНАПі — щоб люди не їздили до Укрпошти платити дрібні суми і не переплачували комісію; провели аналіз інтернет-покриття на всій території громади, включно з віддаленими селами; спільно з мобільним провайдером протягнули оптоволоконний зв’язок туди, де його не було; налагодили телемедицину — домовленості з київською кардіологічною клінікою дозволяють лікарям приймати пацієнтів дистанційно.

Холмківська громада пішла іншим шляхом. Тут цифрові навички прийшли через навчання: пройшовши навчання «U-LEAD з Європою», громада опанувала подачу документації в електронному форматі — і відразу застосувала ці знання на практиці, в реальному транскордонному проєкті, який наразі реалізується.

Ужгород — масштабніший приклад.  Місто увійшло до переліку найцифровізованіших громад України за версією Міністерства цифрової трансформації. Тут повністю реалізована система електронного документообігу: документи не ходять у паперових папках, підписані файли зберігаються в захищеному приміщенні з резервним живленням і камерами спостереження. І, що важливо, дані нікуди не їдуть — сервери фізично знаходяться в міській раді, у захищеному приміщенні з резервним живленням і камерами. Все під контролем і на місці.

За кожним із цих прикладів — внутрішня робота, яка не завжди видна ззовні. Але саме вона визначає, наскільки зручно звичайній людині отримати послугу, вирішити питання, не витрачаючи зайвого часу і коштів. 

Головний урок

Цифровізація — це не про закупівлю обладнання. Можна придбати найдорожчі сервери, найновіші комп’ютери — і все одно нічого не зміниться, якщо немає налагоджених процесів і людини, яка за це відповідає.

І навпаки: з мінімальними вкладеннями, але з правильною людиною і чіткими процесами — громада може зробити більше, ніж та, що витратила вдесятеро більше.

Можливо, серед них є саме та вакансія, яку ви відкриєте «просто подивитися» — і яка змінить ваші професійні плани на найближчі роки.

Переглядайте нову добірку вакансій від Громадського Простору та знаходьте можливості, які варті вашої уваги.

Ще більше актуальних вакансій — у розділі Біржа праці.

Друзі, Простору також важлива ваша підтримка.

Вакансії в Києві:

1. Senior Strategic Communications Adviser – Chemonics Group UK Ltd./ PFRU 2 – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=starshyja-radnyktsya-iz-stratehichnyh-komunikatsij-senior-strategic-communications-adviser

2. Cybersecurity Enabling Environmental Lead Consultant – DAI – Kyiv – https://www.prostir.ua/?jobs=vakansiya-cybersecurity-enabling-environmental-lead-consultant-for-u-s-cybersecurity-for-critical-infrastructure-in-ukraine-cci-activity

3. Project Analyst – UNDP – Kyiv – https://www.prostir.ua/?jobs=project-analyst-npsa-9-ds-kyiv-national-rosition-2

4. Administrative Assistant (OSS) – Міжнародна організація з міграції (МОМ), Представництво в Україні – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=administratyvnyja-asystentka-administrative-assistant-oss

5. Community Engagement Associate – UNDP – Kyiv – https://www.prostir.ua/?jobs=vakansiya-community-engagement-associate-npsa-7-ds-kyiv-national-position

6. HR Officer – Каміно – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=hr-officer-fahivetschynya-viddilu-kadriv

7. Юрист/ка для проєкту з впровадження системи «єЧерга» – Фонд Східна Європа – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=yurystka-dlya-projektu-z-vprovadzhennya-systemy-jecherha-3

8. Інженер/ка-будівельник/ця – Міжнародний благодійний фонд «Карітас України» – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=inzhenerka-budivelnyktsya-5

9. Консультант/ка з розробки нормативно-правової бази (управління відходами) – UCORD – Kyiv – https://www.prostir.ua/?jobs=konsultantka-z-rozrobky-normatyvno-pravovoji-bazy-upravlinnya-vidhodamy

10. Спеціаліст/ка з питань доступності – UN Volunteers – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=spetsialistka-z-pytan-dostupnosti

11. Спеціаліст/ка у сфері соціальної роботи з підлітками та молоддю для організації та надання послуги соціальної профілактики – ГО “ВГЦ “Волонтер” – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=spetsialist-tka-u-sferi-sotsialnoji-roboty-z-pidlitkamy-ta-moloddyu-posluhy-sotsialnoji-profilaktyky

12. Комунікаційний/а менеджер/ка – Проєктний офіс DREAM – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=komunikatsijnyj-menedzher-ka-2

13. Фахівець/чиня з управління проектами (Protection) – Міжнародний благодійний фонд “Карітас України” – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=fahivetschynya-z-upravlinnya-proektamy-protection-2

14. Фахівець/чиня з управління проектами – Міжнародний благодійний фонд “Карітас України” – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=fahivetschynya-z-upravlinnya-proektamy-7

15. Менеджер/ка взаємодії з партнерами та користувачами – Проєктний офіс DREAM – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=menedzherka-vzajemodiji-z-partneramy-ta-korystuvachamy

16. Експерт/ка з підтримки соціальних працівників (Shelter) – Міжнародний благодійний фонд “Карітас України” – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=ekspertka-z-pidtrymky-sotsialnyh-pratsivnykiv-shelter-2

17. Фахівець/чиня з моніторингу та оцінки проектів – Міжнародний благодійний фонд “Карітас України” – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=fahivetschynya-z-monitorynhu-ta-otsinky-proektiv-5

18. Асистент/ка директора – Міжнародний благодійний фонд “Карітас України” – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=asystentka-dyrektora-3

19. National Intern – Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) – Kyiv – https://www.prostir.ua/?jobs=internka-dlya-prohramy-strengthening-ukraines-eu-alignment-in-the-rule-of-law-programme-3e4u

20. Керівник/ця регіональної команди – БФ “Право на захист” – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=kerivnyktsya-rehionalnoji-komandy-18

21. TA specialist / Лектор/ка / Профільний/а експерт/ка з основ управління життєвим циклом публічного інвестиційного проєкту – KSE – Kyiv – https://www.prostir.ua/?jobs=lektorka-profilnyja-ekspertka-z-osnov-upravlinnya-zhyttjevym-tsyklom-publichnoho-investytsijnoho-projektu

22. TA specialist / Лектор/ка / Профільний/а експерт/ка з фінансового обґрунтування, джерел та механізмів фінансування публічних інвестиційних проєктів – KSE – Kyiv – https://www.prostir.ua/?jobs=lektorka-profilnyja-ekspertka-z-finansovoho-obgruntuvannya-dzherel-ta-mehanizmiv-finansuvannya-publichnyh-investytsijnyh-projektiv

23. Асистент/ка Президента – БФ “Право на захист” – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=asystentka-prezydenta

24. Defence Legal Forum Expert – Alinea International – Kyiv – https://www.prostir.ua/?jobs=ekspertka-z-pytan-oboronnoho-prava-defence-legal-forum-expert

25. Finance Specialist – Данська рада у справах біженців (ДРБ) – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=holovnyja-fahivetschynya-z-finansovoji-diyalnosti-finance-specialist

26. Виконавчий/а директор/ка – Теплоенергетичний кластер України – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=vykonavchyjcha-dyrektorka-3

27. Спеціаліст/ка з комунікацій – Міжнародний фонд “Відродження” – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=posluhy-komunikatsijnoji-pidtrymky-projektu-rozshyrennya-mozhlyvostej-hromadyanskoho-suspilstva-dlya-stijkosti-ta-vidnovlennya-ukrajiny-2026-2027

28. Консультант/ка з гендерно-чутливого відновлення – Ковотер Інтернешнл Інк. – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=konsultantka-z-henderno-chutlyvoho-vidnovlennya-zapyt-na-vyrazhennya-zatsikavlenosti-request-for-expression-of-interest-eoi

29. Грантовий/а менеджер/ка – UCORD – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=hrantovyja-menedzherka-napryam-rozvytok-ekolohichnyh-posluh-wasaw-2

30. Project Officer – Expertise France – Kyiv – https://www.prostir.ua/?jobs=vakansiya-project-officer-ukraine-health-program-mw

31. Асистент/ка з адміністративної діяльності – Mercy Corps – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=asystentka-z-administratyvnoji-diyalnosti-5

32. Фінансовий/а менеджер/ка – БФ “Клуб Добродіїв” – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=finansovyja-menedzherka-50

33. Комунікаційний/а менеджер/ка (Senior) – Ініціатива Президента Bring Kids Back UA – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=komunikatsijnyja-menedzherka-senior-v-initsiatyvi-prezydenta-bring-kids-back-ua

34. Consultant on Community Engagement – Chemonics Group UK Ltd./ PFRU 2 – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=konsultantka-iz-zaluchennya-hromad-consultant-on-community-engagement

35. National Consultant (SPR Technical Architecture & System Design) – Міжнародна організація з міграції (МОМ), Представництво в Україні – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=natsionalnyja-konsultantka-iz-tehnichnoji-arhitektury-ta-systemnoho-proektuvannya-national-consultant-spr-technical-architecture-system-design

36. Advisor on Gender Alliance Secretariat – Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) – Kyiv – https://www.prostir.ua/?jobs=radnyktsya-z-pytan-diyalnosti-sekretariatu-hendernoho-alyansu-povna-zajnyatist-kyjiv

37. Молодший/а економіст/ка з фінансової роботи – Міжнародний благодійний фонд “Карітас України” – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=molodshyja-ekonomistka-z-finansovoji-roboty-3

38. Юрист/ка – Міжнародний благодійний фонд “Карітас України” – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=yurystka-74

39. Помічник/ця асистента Президента – Міжнародний благодійний фонд «Карітас України» – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=pomichnyktsya-asystenta-prezydenta-2

40. Експерт/ка з розробки концептуальної моделі маркера та інструментарію оцінки гендерної чутливості та інклюзії – УМПД – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=ekspertka-z-rozrobky-kontseptualnoji-modeli-markera-ta-instrumentariyu-otsinky-hendernoji-chutlyvosti-ta-inklyuziji-3

41. Economics Analyst – UNDP – Kyiv – https://www.prostir.ua/?jobs=vakansiya-economics-analyst-npsa-9-ds-kyiv-national-position

42. Project Associate – UNDP – Kyiv – https://www.prostir.ua/?jobs=vakansiya-project-associate-npsa-7-ds-kyiv-national-position-2

43. Driver – WHO – Kyiv – https://www.prostir.ua/?jobs=driver-vodijka-5

44. Спеціаліст/ка з комунікацій – SALAR International – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=spetsialistka-z-komunikatsij-35

45. TA Specialist / Лектор/ка / Профільний/а експерт/ка зі стратегічного обґрунтування публічних інвестиційних проєктів – KSE – Kyiv – https://www.prostir.ua/?jobs=lektorka-profilnyja-ekspertka-zi-stratehichnoho-obgruntuvannya-publichnyh-investytsijnyh-projektiv

46. TA specialist / Лектор/ка / Профільний/а експерт/ка з економічного обґрунтування та аналізу вигід і витрат (CBA) публічних інвестиційних проєктів – KSE – Kyiv – https://www.prostir.ua/?jobs=lektorka-profilnyja-ekspertka-z-ekonomichnoho-obgruntuvannya-ta-analizu-vyhid-i-vytrat-cba-publichnyh-investytsijnyh-projektiv

47. Менеджер/ка з адвокації та взаємодії з органами влади – Transparency International Ukraine – Київ – https://www.prostir.ua/?jobs=menedzherka-z-advokatsiji-ta-vzajemodiji-z-orhanamy-vlady

48. Заступник/ця Координатора/ки програми адвокації з аналітичної роботи – БФ “Право на захист” – Київ / віддалено – https://www.prostir.ua/?jobs=zastupnyktsya-koordynatoraky-prohramy-advokatsiji-z-analitychnoji-roboty-2

49. Бренд-ментор/ка – БФ “Право на захист” – Київ / віддалено – https://www.prostir.ua/?jobs=brend-mentorka

50. Проєктний/а менеджер/ка – Благодійна організація «Благодійний фонд «Стабілізейшен суппорт сервісез» – Київ, віддалено – https://www.prostir.ua/?jobs=projektnyja-menedzherka-49

Вакансії в різних регіонах:

51. National Environmental Protection Expert – UNDP – Home-Based – https://www.prostir.ua/?jobs=vakansiya-national-environmental-protection-expert

52. Відеомейкер/ка (Контентмейкер/ка) – БФ “Право на захист” – Віддалено – https://www.prostir.ua/?jobs=videomejkerka-kontentmejkerka

53. Senior Finance Accountant – Mercy Corps – Київ, Львів, Одеса, Миколаїв, Дніпро – https://www.prostir.ua/?jobs=holovnyja-buhhalterka-senior-finance-accountant

54. Експерт/ка з адміністрування та супроводу маркетплейсу «ДАРИ» та адміністрування сторінок – Міжнародний благодійний фонд “Карітас України” – Київ або Львів – https://www.prostir.ua/?jobs=ekspertka-z-administruvannya-ta-suprovodu-marketplejsu-dary-ta-administruvannya-storinok-2

55. Експерт/ка з працевлаштування та соціально-економічної інтеграції осіб з інвалідністю – Міжнародний благодійний фонд “Карітас України” – Київ або Львів – https://www.prostir.ua/?jobs=ekspertka-z-pratsevlashtuvannya-ta-sotsialno-ekonomichnoji-intehratsiji-osib-z-invalidnistyu-2

56. Експерт/ка кризових центрів – Міжнародний благодійний фонд “Карітас України” – Київ або Львів – https://www.prostir.ua/?jobs=ekspertka-kryzovyh-tsentriv-2

57. Експерт/ка (з питань інклюзії) – Міжнародний благодійний фонд “Карітас України” – Київ або Львів – https://www.prostir.ua/?jobs=ekspertka-z-pytan-inklyuziji-4

58. Юрист/ка – Міжнародний благодійний фонд “Карітас України” – Київ або Львів – https://www.prostir.ua/?jobs=yurystka-75

59. Кейс-менеджер/ка – ГО «Соціальна синергія» – Чернівці – https://www.prostir.ua/?jobs=kejs-menedzherka-35

60. Доглядальник/ця – ГО «Соціальна синергія» – с. Магала, Чернівецька обл. – https://www.prostir.ua/?jobs=dohlyadalnyktsya-4

61. Кейс-менеджер/ка – ГО «Соціальна синергія» – с. Магала, Чернівецька обл. – https://www.prostir.ua/?jobs=kejs-menedzherka-34

62. Стажер/ка відділу аналітики Ukraine Crisis Analysis Team (UACAT) – Mercy Corps – Львів – https://www.prostir.ua/?jobs=stazherka-viddilu-analityky-ukraine-crisis-analysis-team-uacat

63. Спеціаліст/ка з проведення заходів з психосоціальної підтримки (Фасилітатор/ка) мобільної бригади – БО “Благодійний фонд Посмішка ЮА” – Вінниця – https://www.prostir.ua/?jobs=spetsialistka-z-provedennya-zahodiv-z-psyhosotsialnoji-pidtrymky-fasylitator-ka-mobilnoji-bryhady-vinnytsya

64. Кейс-менеджер/ка – БО “Благодійний фонд Посмішка ЮА” – Вінниця – https://www.prostir.ua/?jobs=kejs-menedzherka-vinnytsya

65. Консультант/ка з реабілітації у Піщанківській громаді – Представництво Momentum Wheels for Humanity – Вінницька обл. – https://www.prostir.ua/?jobs=konsultantka-z-reabilitatsiji-u-pischankivskij-hromadi

66. Зовнішні експерт(к)и для оцінки заявок – Тернопільска обл. – https://www.prostir.ua/?jobs=zovnishni-ekspertky-dlya-otsinky-zayavok-na-realizatsiyu-nevelykyh-projektiv-podanyh-u-ramkah-priorytetu-dovkillya

67. Фінансовий/а менеджер/ка – ГО “ІРГА” – Коростень, Житомирська обл. – https://www.prostir.ua/?jobs=finansovyja-menedzherka-51

68. Керівник/ця проєкту – ГО “ІРГА” – Коростень, Житомирська обл. – https://www.prostir.ua/?jobs=kerivnyktsya-projektu-9

69. Помічник/ця керівника проєкту – ГО “Інститут розвитку громадської активності” – Коростень, Житомирська обл. – https://www.prostir.ua/?jobs=pomichnyktsya-kerivnyka-projektu

70. HR Consultancy Services for Mental Health Centers – Expertise France – Odesa – https://www.prostir.ua/?jobs=vakansiya-hr-consultancy-services-for-mental-health-centers-in-odesa-region-mw

71. Перекладач/ка – Данська рада у справах біженців – Миколаїв – https://www.prostir.ua/?jobs=perekladachka-19

72. Начальник/ця відділу гуманітарного розмінування – Данська Рада у справах біженців – Миколаїв – https://www.prostir.ua/?jobs=nachalnyktsya-viddilu-humanitarnoho-rozminuvannya-2

73. Молодший/а фахівець/чиня проекту з психосоціальної підтримки – Представництво Данської Ради у справах біженців – Миколаїв – https://www.prostir.ua/?jobs=molodshyja-fahivetschynya-proektu-z-psyhosotsialnoji-pidtrymky-3

74. Регіональний/а координатор/ка по роботі зі спільнотами у Сумській області – ГО “КримСОС” – https://www.prostir.ua/?jobs=rehionalnyja-koordynatorka-po-roboti-zi-spilnotamy-sumy-2

75. Фахівець/чиня проєкту з надання допомоги вразливим групам населення – Danish Refugee Council – Суми – https://www.prostir.ua/?jobs=fahivetschynya-projektu-z-nadannya-dopomohy-vrazlyvym-hrupam-naselennya

76. Технік/иня з водопостачання, санітарії та гігієни (WASH) / Service technician – Каміно – Кривий Ріг – https://www.prostir.ua/?jobs=tehnikynya-z-vodopostachannya-sanitariji-ta-hihijeny-wash-service-technician

77. Менеджер/ка з комунікацій – БО “Благодійний фонд Посмішка ЮА” – Дніпропетровська, Харківська, Запорізька обл. – https://www.prostir.ua/?jobs=menedzher-ka-z-komunikatsij-dnipropetrovska-harkivska-zaporizka-oblasti

78. Координатор/ка мобільних команд – БО “Благодійний фонд Посмішка ЮА” – Дніпропетровська, Харківська, Запорізька обл. – https://www.prostir.ua/?jobs=koordynator-ka-mobilnyh-komand-dnipropetrovska-harkivska-zaporizka-oblasti

79. Регіональний/а координатор/ка – БО “Благодійний фонд Посмішка ЮА” – Дніпропетровська, Харківська, Запорізька обл. – https://www.prostir.ua/?jobs=rehionalnyja-koordynatorka-dnipropetrovska-harkivska-zaporizka-obl

80. Програмний/а менеджер/ка – БО “Благодійний фонд Посмішка ЮА” – Запоріжжя, Дніпро – https://www.prostir.ua/?jobs=prohramnyja-menedzherka-zaporizhzhya-dnipro

81. Фахівець/чиня соціального супроводу (Кейс-менеджер/ка) – БО “Благодійний фонд Посмішка ЮА” – Чугуїв – https://www.prostir.ua/?jobs=fahivetschynya-sotsialnoho-suprovodu-kejs-menedzherka-chuhujiv

82. Координатор/ка з гігієни (WASH) – Благодійна організація «Благодійний фонд «Волонтери: Дорослі-дітям» – Харків – https://www.prostir.ua/?jobs=koordynatorka-z-hihijeny-wash

83. Кейс-менеджер/ка, соціальний/а працівник/ця – Громадська організація “Еммаус” – Харків – https://www.prostir.ua/?jobs=kejs-menedzherka-sotsialnyja-pratsivnyktsya

84. Регіональний/а координатор/ка – ГО «Центр психологічної допомоги «Конфіденс» – Харків – https://www.prostir.ua/?jobs=rehionalnyja-koordynatorka-24

85. Спеціаліст/ка з проведення заходів з психосоціальної підтримки (Фасилітатор/ка) – БО “Благодійний фонд Посмішка ЮА” – Харків – https://www.prostir.ua/?jobs=spetsialistka-z-provedennya-zahodiv-z-psyhosotsialnoji-pidtrymky-fasylitatorka-harkiv

86. Координатор/ка – ГО ХОЦ “Успішна жінка” – Херсон – https://www.prostir.ua/?jobs=koordynatorka-herson

87. Фінансовий/а менеджер/ка – Група громадських організацій «Меморіал» та «Агенція розвитку локальних медіа «Або» – Віддалено, гібридно – https://www.prostir.ua/?jobs=finansovyja-menedzherka-do-hrupy-hromadskyh-orhanizatsij-memorial-ta-ahentsiya-rozvytku-lokalnyh-media-abo

88. Старший/а проєктний/а менеджер/ка; Технічні експерт(к)и; Експерт/ка з екологічних та соціальних питань – VNG International – Комбіновано (віддалено із відвідуванням територіальних громад) – https://www.prostir.ua/?jobs=vng-international-call-for-experts-vng-international-poshuk-ekspertiv

89. Старший/а юрист/ка міжнародник/ця – Amnesty International Ukraine – Ukraine – https://www.prostir.ua/?jobs=starshyja-yurystka-mizhnarodnyktsya

90. Тренер/ка для проведення серії дводенних тренінгів для спеціалістів служб у справах дітей Волинської області – УМПД – Україна – https://www.prostir.ua/?jobs=trenerka-dlya-provedennya-seriji-dvodennyh-treninhiv-dlya-spetsialistiv-sluzhb-u-spravah-ditej-volynskoji-oblasti

91. Менеджер/ка з реагування та дотримання стандартів – ГО Дівчата – Україна – https://www.prostir.ua/?jobs=menedzherka-z-reahuvannya-ta-dotrymannya-standartiv-response-and-compliance-manager

92. IT спеціаліст/ка з підтримки – ГО «Навчай для України» – Україна – https://www.prostir.ua/?jobs=it-spetsialistka-z-pidtrymky

93. Менеджер/ка з роботи з донорами та фандрейзингу – Громадська спілка «Фонд підтримки реформ в Україні» – Україна – https://www.prostir.ua/?jobs=menedzher-ka-z-roboty-z-donoramy-ta-fandrejzynhu

94. Операційний/а директор/ка – ГО “Навчай для України” – Україна – https://www.prostir.ua/?jobs=operatsijnyja-dyrektorka-4

 95.  Проєктний/на менеджер/ка (MHPSS) – Мальтійська служба допомоги – Львів – https://www.prostir.ua/?jobs=projektnyjna-menedzherka-mhpss

Раніше українські громади використовували різні підходи до сортування відходів, що часто ускладнювало процес і знижувало його ефективність. Зробити правила однаковими і зрозумілими для всіх вирішили в Міністерстві розвитку громад і територій за підтримки шведсько-української програми “Посилення управління побутовими відходами в Україні”.

Провідна зміна – можливість використовувати спеціальні символи замість обов’язкової “кольорової” системи контейнерів. Відтепер їх використання не є обов’язковим, контейнери можуть маркуватися наліпками – наприклад, для пластику, скла чи паперу. Це дає змогу використовувати контейнери одного типу, що знижує вартість їх придбання.

“Територіальні громади платитимуть лише за друк наклейок із символами. Цей принцип є вирішальним для поширення та адаптації системи. Тобто так громадяни бачитимуть однакові символи для роздільного збору відходів на роботі, вдома, у громадському місці тощо, а також на пакованні”, – пояснює національний експерт з управління відходами Програми WM4U Олександр Ігнатенко.

Система складається з приблизно 100 символів та знаків і насправді є простішою для сортування: символи зрозумілі, кольори наліпок єдині, назви категорій чіткі. Аналогічна система вже працює в багатьох країнах Європи, зокрема у Швеції, Данії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії та Литві. 

«Північна система маркування — це не лише дизайн, це комунікація, зрозумілість та заохочення до відповідальної поведінки щодо довкілля. Я переконаний, що Скандинавська система маркування допоможе громадянам ефективніше сортувати відходи і стане важливою частиною загальної стратегії щодо збільшення обсягів переробки матеріалів», – говорить Андрік Молс, технічний програмний менеджер Програми WM4U. 

Оновлення Методики є частиною ширших змін у сфері управління відходами, які наближають Україну до стандартів ЄС. Очікується, що вони сприятимуть збільшенню переробки відходів, зменшенню їх кількості на полігонах і покращенню якості послуг у громадах.

Зміни до Методики вже доступні на сайті Верховної ради України.

«Посилення управління побутовими відходами в Україні (2024–2027)» (WM4U) – це шведсько-українська програма, спрямована на системні зміни у сфері муніципального управління побутовими відходами в Україні. Програма фінансується урядом Швеції через Sida і реалізується Avfall Sverige та SALAR International.

Під час навчання учасники обговорили, чому прозорість і підзвітність влади є основою довіри у громаді, особливо в умовах прифронтового регіону, де значна частина рішень стосується відновлення, гуманітарного реагування, безпеки та використання публічних коштів.

Учасники розглянули поняття конфлікту інтересів, його потенційні та реальні прояви, а також практичні приклади з діяльності органів влади. Йшлося, зокрема, про ситуації у сфері закупівель, земельних відносин, кадрових рішень, бюджетних видатків, видачі дозволів та управління комунальними послугами. Окремо обговорювалися механізми запобігання таким ризикам: розкриття та реєстрація конфлікту інтересів, відсторонення від ухвалення рішень, контроль, санкції та формування культури доброчесності.

На тренінгу також підіймалася тема використання цифрових інструментів прозорості. Учасники говорили про можливості використання Prozorro, відкритих реєстрів, електронного декларування, аналітики та моніторингу для виявлення потенційних порушень і посилення громадського контролю.

Активно обговорювалися і питання обмеженості доступу до інформації в умовах воєнного стану, і які ризики це несе у процесі моніторингу закупівель.

На заході учасники зазначали, що цифрові системи самі по собі не є панацеєю – вони працюють ефективно лише тоді, коли є активна громадська участь, політична воля, належний контроль і готовність посадовців діяти доброчесно.

Тренінг не мав на меті перетворити активних громадян на професійних аудиторів. Його завданням було дати учасникам базові, практичні та безпечні інструменти громадського нагляду, які можна застосовувати у щоденній громадській діяльності: ставити правильні запитання, працювати з відкритими джерелами, бачити типові ризики, формулювати конструктивні запити на роз’яснення та брати участь у діалозі з владою.

Під час зустрічі також було представлено ідею онлайн-інструменту для громадського моніторингу – навчальної гри, яка допоможе учасникам на практичних сценаріях закріплювати знання, аналізувати ситуації та ухвалювати рішення щодо можливих дій у випадку виявлення ризиків. Учасники мали можливість надати перші коментарі й пропозиції щодо такого формату.

Проведення таких тренінгів у Херсоні є особливо важливим, адже в умовах постійних безпекових викликів громада потребує не тільки оперативного реагування, але й збереження довіри, прозорості та відповідальності у процесах відновлення. Коли громадяни краще розуміють, як ухвалюються рішення, як витрачаються кошти і які механізми контролю існують, це посилює спроможність громади впливати на процеси відновлення та запобігати зловживанням.

Тренінг проведено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Equal Rights & Independent Media (ERIM). Його зміст є виключною відповідальністю Херсонського обласного благодійного фонду “Об’єднання” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та ERIM.

У тісному сховищі, де одночасно перебували майже сто людей – вагітні жінки, породіллі, новонароджені діти, медики та мешканці сусідніх будинків, – було холодно, сиро й темно. Там не було звичних лікарняних палат, ламп над пологовими кріслами чи стерильної тиші. Лише бетонні стіни, гуркіт артилерії та люди, які намагалися втримати нормальність посеред війни.

Саме там старша акушерка Чернігівського пологового будинку Віра Миколаївна Целик приймала пологи на початку повномасштабного вторгнення.

Двері імпровізованого пологового залу не зачинялися. Чоловік породіллі притримував їх плечем, щоб хоч трохи захистити дружину від сторонніх поглядів. Пелюшки гріли на власному тілі – у бомбосховищі не було тепла. Ліхтарики економили. Усі розуміли: дитина має народитися просто зараз – попри страх і війну.

Бомбосховище Чернігівського пологового будинку, 2022 рік

«У нормальному житті дитина повинна народжуватися у теплі, світлі та спокої. Там цього не було», – згадує Віра Миколаївна.

Коли дівчинка нарешті закричала, у сховищі на кілька секунд запанувала тиша.

А потім Віра Миколаївна вийшла до людей, які сиділи на дерев’яних настилах і стільцях уздовж коридору, й сказала:

– У нас народилася дівчинка. Наша маленька українка. Слава Україні!

Майже сто людей почали аплодувати.

І саме в той момент, посеред облоги Чернігова, у холодному бомбосховищі народилося не лише немовля. Народилося нове розуміння того, ким насправді є українські медики.

Люди, які тримають життя

Останніми роками ми звикли говорити про героїзм – військових, рятувальників, медиків, українців загалом. Але за цим словом стоять історії звичайних людей, які опинилися в нелюдських обставинах і все одно продовжили робити свою роботу.

Історія Віри Миколаївни Целик – саме про це. Про професію, яка під час війни повернула собі справжню вагу в очах українців.

У момент, коли руйнується звичний світ, медицина перестає бути лише системою. Вона стає опорою суспільства.

24 лютого 2022 року Віра Миколаївна прокинулася від дзвінка колеги. Та говорила розгублено й налякано: почалася війна. Віра Миколаївна не повірила одразу. Відкрила балкон, прислухалася до міста. А потім почула сирену – гучну, незнайому, таку, яку неможливо сплутати ні з чим.

Того ранку вона не евакуювалася, а поїхала на роботу.

«Я – старша акушерка. Я не могла не поїхати. Хтось мав організувати роботу».

Її родина виїхала в село під Черніговом, яке згодом опинилося в окупації. Зв’язок зник. Віра Миколаївна не знала, чи живі її рідні. Але залишилася у пологовому.

І це – важлива частина української медичної реальності, про яку рідко говорять уголос: більшість медиків під час війни рятують інших, паралельно переживаючи власну катастрофу.

Робота стала для Віри Миколаївни способом не зламатися від тривоги за маму й дитину.

Місце для породіль, 2022 рік

Як пологовий будинок став маленькою моделлю країни

Перші дні у сховищі були хаотичними. Ніхто не був готовий до того, що жити там доведеться 42 дні.

Медики носили ліжка, шукали дошки для настилів, облаштовували місця для жінок із немовлятами. Води бракувало. Зникли світло й тепло. Єдиний генератор підтримував роботу реанімації новонароджених.

Укриття не було розраховане на тривале перебування людей, тому медики фактично створювали побут із нуля. Віра Миколаївна носила ковдри, мила підлогу, організовувала роботу колективу й одночасно підтримувала людей поруч.

«Якщо людина сильно налякана, вона не може працювати. Її спочатку треба повернути до відчуття опори».

Тоді ще ніхто не говорив про кризову психологію чи алгоритми підтримки під час війни. Українські медики вчилися цього в реальному часі – інтуїтивно, тримаючись одне за одного.

Щоб розрядити атмосферу, Віра Миколаївна жартувала. Коли збирали імпровізовані лежаки, вона першою лягала на них і казала: «Ну що, витримає точно». Люди сміялися – і це повертало хоча б кілька хвилин нормальності.

Колеги почали називати її «комендантом бомбосховища».

І в цьому було щось дуже українське: навіть у найтемніших умовах створювати порядок, підтримувати одне одного і продовжувати працювати.

Народжувати життя всупереч війні

За час перебування у сховищі медики прийняли близько десяти пологів просто під землею.

У перший день народилися дві трійні.

Для передчасно народжених дітей потрібні спеціальні умови, апаратура й тепло. Тому найскладніші маніпуляції та операції проводили на першому поверсі – під обстрілами, ризикуючи життям, але рятуючи дітей.

Та головним ресурсом у той момент була не техніка. Головним ресурсом були люди.

Сьогодні, коли у світі говорять про стійкість української медицини під час війни, часто мають на увазі систему. Але насправді вона вистояла завдяки людям, які відмовилися покинути своїх пацієнтів.

Завдяки акушеркам, які гріли пелюшки на собі. Завдячки медсестрам, які носили воду під обстрілами. Завдяки колективам, які не розпалися під страхом.

Коли сьогодні Віру Миколаївну запитують про той період, вона майже не говорить про себе. Розповідає про колег, вагітних жінок, чоловіків, які хвилювалися за своїх дружин, і про команду, яка одночасно стала лікарями, психологами, прибиральниками та вантажниками.

Для Віри Миколаївни було принципово залишатися в білому халаті навіть у вогкому підземеллі. Вона розуміла: пацієнтки дивляться на неї як на орієнтир. Якщо медик спокійний і охайний – значить, життя триває.

Одного разу одна з жінок у розпачі запитала, чи їх тут усіх не вб’ють. Віра Миколаївна впевнено відповіла:

– Ви що, мені не довіряєте? Я точно знаю: через 10 днів усе закінчиться.

Це була неправда. Але саме ця солодка брехня допомогла породіллі втриматися на межі психологічного зриву.

Коли Віра Миколаївна говорить про жінок, які народжували у бомбосховищі, у її голосі повага.

«Вони – герої. Вони народжували попри вибухи. Вони давали Україні майбутнє».

Професія, яка після війни вже ніколи не буде «звичайною»

Після пережитого Віра Миколаївна Целик написала книжку – 42 дні в бомбосховищі. Частину коштів від її продажу вона передавала на допомогу військовим.

Вона каже, що війна зробила її сентиментальнішою. Тепер сильніше хвилюється за кожну жінку, яка приходить народжувати. Частіше плаче, згадуючи ті дні.

Але найголовніше – досі говорить про свою професію з любов’ю.

«Акушерка – це людина, яка першою бере на руки маленького українця».

Віра Миколаївна Целик

І, можливо, саме в цьому – головний урок історії Віри Миколаївни Целик.

Війна змінила українську медицину. Але ще більше вона змінила наше уявлення про самих медиків.

Ми побачили не просто людей у білих халатах. Ми побачили людей, які здатні залишатися людяними там, де світ навколо перестає бути людяним.

Для Віри Миколаївни кожен новий голос немовляти, що лунав під гуркіт «Градів», ставав справжньою перемогою життя над смертю. І саме ця незламна віра – у те, що життя неодмінно переможе, – робить її професію однією з найвеличніших у світі.

Історію Віри Миколаївни нам розповіли її колеги – люди, які щиро хотіли, аби про цю видатну жінку дізналося якомога більше людей. Та коли ми спілкувалися із самою Вірою Миколаївною, вона говорила про свій колектив, про спільну роботу й спільні заслуги.

І це вражає найбільше. Ця безумовна повага й любов між людьми, цей колектив, який разом пройшов крізь страх, втрати та випробування війни, – зворушує, надихає і повертає віру в те, що з Україною все буде добре. Саме завдяки таким людям.

Реєстрація за посиланням: https://ee.kobotoolbox.org/x/rtFzzbUV

Кількість місць обмежена. Перевага у відборі надається: людям з інвалідністю, жінкам та внутрішньопереміщеним особам.

Проєкт «Підтримка відновлення соціальної та фінансової стійкості громад, що постраждали від війни в Україні» фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та реалізується Helvetas Swiss Intercooperation у партнерстві з JERU (Спільне реагування на надзвичайні ситуації в Україні Welthungerhilfe та Concern Worldwide). 

Відповідальність за зміст матеріалу несе ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ПЛАТФОРМА САМОРОЗВИТКУ ТА НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ». 

Всі заяви та думки, висловлені в даному матеріалі, є точкою зору авторів і не обов*язково відображають офіційну позицію BMZ чи Helvetas.