Здатність до вирізнення токсичного контенту  як відповідність рівня цифрових компетентностей  

Нині потребою українського суспільства є інтеграція вітчизняного цифрового ринку в єдиний європейський простір. Проте її реалізація зазнає перешкод, подолання яких обумовило значну кількість ...

https://ru.freepik.com/free-vector/shocked-woman-using-laptop_6976384.htm#page=1&query=bad%20news&position=6
Здатність до вирізнення токсичного контенту  як відповідність рівня цифрових компетентностей  

Нині потребою українського суспільства є інтеграція вітчизняного цифрового ринку в єдиний європейський простір. Проте її реалізація зазнає перешкод, подолання яких обумовило значну кількість ініціатив та затребувало великих ресурсів від суспільства.

Один із напрямів приєднування української цифрової галузі до стандартів і вимог європейського ринку – це підготовка фахівців із належними кваліфікацією й компетентностями. До його реалізації й залучені заклади вищої освіти (далі – ЗВО). Тому впродовж кількох останніх років актуальність питання про вдосконалення цифрової компетентності викладачів ЗВО є вельми відчутною. І, ймовірно, залишиться такою ще чималий час.

Питання медіаграмотності, протидії фейкам, підготовки фахівців, здатних розрізнити неправдиву інформацію, порушувалися багатьма дослідниками. Вітчизняні науковці розробили методологію, моделі, механізми протидії негативним впливам від фейків (Г. Онкович, Л. Найдьонова, ін.).

Нами досліджено такі аспекти порушеної проблеми: мультимедійна компетентність особистості як соціально-психологічний базис одночасного зростання її соціальності та індивідуальності [5], інформаційно-комунікаційні технології та їхнє значення для вищої шкооли [2], мультімедійність та її роль для вищої школи [1], соціально-психологічні чинники в епоху історичних розломів [3], електронне навчання в Україні [6], нові грані психологічної науки третього тисячоліття [8], звичаєвість і соціально-психологічне мислення в добу екстремального насилля: компетентність викладача ВНЗ як соціальний ресу рс у надзвичайних обставинах [4], готовність науково-педагогічних працівників до досліджень в епоху відкритої науки [7], якість вищої освіти України та медіаграмотність науково-педагогічної спільноти [9], ін.

Окремий аспект цифрової компетентності викладачів ЗВО – це через вивчення навчальної дисципліни сформувати у студентів здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел і розрізняти в її масиві неправдиву інформацію від правдивої, а також свідомо відмовлятися від споживання й ощирення шейків. Це потребує сформованого у викладача досвіду вирізняти токсичний контент в інформації, яку необхідно донести до студентів в статусі інновацій, трендів, нововведень, як правдиву або фейк.

Завданнями цієї статті є: обговорення ситуації, яка склалася в ЗВО, аналіз барєрів, проблем та можливостей, а також на основі проведеного серед викладачів опитування сформулювати пропозиціі для покращення ситуації.

В даній публікації під «токсичним контентом» будемо розуміти змістову характеристику інформації, яка може завдати шкоди студентам через їхню непідготовленість до диференціації інформації на правдиву чи неправдиву.

Отже, феномен, названий як “токсичний контент” не є інновацією по суті, проте можливості ери цифрових технологій створюють тло, яке актуалізує зусилля спільноти на протидію свідомого і спрямованого використання негативного впливу певної виду інформації на особу, спільноту, суспільство.

Вироблення токсичного контенту стає все частіше інструментом тиску на публічних осіб, при тому, що мільйони споживачів такого контенту перетворені на пасивних учасників мобінгу, булінгу, травлі.

За прогнозами в найближчі десятиліття темп впровадження нових інформаційно-комунікаційних технологій буде зростати, тоді як власне інноваційні цикли ставати коротшими, При тому, що вирішення багатьох проблем можливе лише інструментами державної політики, є площини, до яких дотичні викладачі й менеджери ЗВО. Це стосується підтримування роботи викладачів щодо самовдосконалення рівня цифрових компетентностей загалом і здатності до вирізнення токсичного контенту зокрема, їхнього стимулювання, поширення досвіду роботи – вони настільки непоказні, що ставлять під сумнів пріоритетність цифрового розвитку вищої освіти.

Для протидії токсичному контенту зі сторони викладачів ЗВО реальною стала перспектива освоєння функції “фільтрувальника” контенту при інтенсивному обміні інформацією й десформованому досвіді студентів щодо диференціації інформації на правдиву й фейк.

Вважаємо, що необхідно зосередити увагу на осмисленні того, які фактори/здатність особи сприяють/стримують використання нею та подальше відтворення токсичного контенту.

За результатами аналізу ситуації нами виокремлено такі тенденції:

  • зростання частки т.зв. “побутового” токсичного контенту через зміщення уваги з дій публічної особи (політика, очільника влади, ін.) на життєдіяльність громадянина, а саме — студентів;
  • трансформація ЗМІ у т.зв. “фаблес-ЗМІ” через переважаючі капіталовкладення у виробництво токсичного контенту (пояснимо: фаблес-ЗМІ — назва, похідна від фаблес-компаній, під якими мають на увазі ті компації, спеціалізацією яких є розробка і продаж мікроелектроніки, проте які не виробляють її, бо не мають власних виробничих потужностей, а лище замовляють її вироблення іншим компаніям.

Відтак, фаблес-ЗМІ — це ЗМІ, котрі центровані на виробленні не повідомлень, а на перетворення інформації в інструмент тиску й токсикації.

Саме тому на кафедрі зародилася ініціатива методологічних семінарів, майстер-класів та консультування студентів і колег, які спрямовані на формування високого рівня здатності до вирізнення токсичного контенту. Так, методологічні семінари стають платформою для обговорення політики України в цифровій галузі й протидії фейкам, обмеження токсичного контенту. Зокрема, через вивчення Концепції розвитку цифрової економіки й суспільства України в 2018-2020 роках та обговорення викладених у ній основних цілей і принципів цифрового розвитку нашої країни, запропонованого плану їхньої реалізації, завдань вищої школи. Викладачі розглядають різні аспекти міжнародної співпраці в даному контексті, знайомляться з проектом міжнародної програми Еразмус+”Digital competence framework for Ukrainian teachers and other citizens”, а також із досвідом та результатами роботи найбільш підготовлених колег і ЗВО.

Обов’язковою є участь у заходах, які висвітлюють нагальні проблеми діджиталізації й протидії фейкам, медіаграмотності та токсичному контенту. Такими стали: круглий стіл “Розвиток цифрових навичок та компетентностей в Україні: передумови та практичні кроки” (грудень, 2019, м. Київ), проект «Посилення участі громадськості в створенні й імплементації цифрового порядку денного України та гармонізації цифрових ринків з ЄС і країнами Східного партнерства при підтримці проекту «Громадська синергія»; ін.

За результатами (само)аналізу, (само)оцінювання цифрової компетентності викладачів кафедри став відчутним брак єдиного підходу в межах країни. Викладачі дійшли висновку, що самостійного оволодіння навичками виокремлення токсичного контенту з масиву інформації недостатньо, якщо мова йде про їхнє застосування в професійній діяльності на високому рівні. Більше того, для посиленого ефекту від синергії цифрових компетентностей важливо синхронізувати їхній розвиток у всіх викладачів.

Проте є такі сторони цифрового розвитку ЗВО, які викладачі підтримують як обов’язковий напрям самовдосконалення. Можна навіть говорити про те, що викладачі і є його амбасадорами – це перехід в найближчій перспективі до застосування санкцій проти навмисного спотворення правдивої інформації.

Ще одним важливим аспектом сформованої і у викладачів, і у студентів здатності до вирізнення токсичного контенту є визначення її як обов’язкової. Варто зауважити, що мова про розробку переліку цифрових компетентностей для різних цільових аудиторій окремих галузей на ґрунті фреймворка Digital Competence 2.0 порушується вже якийсь час. Беручи до уваги практику впровадження й використання цифрової сервісної інфраструктури eHealth, її успіхи й прогалини, настав час порушити питання про механізми обміну інформацією між освітніми інформаційними системами й усунення токсичного контенту з найбільш популярних серед студентської молоді джерел інформації.

Розуміючи важливість інтеграції вітчизняного цифрового ринку в єдиний європейський простір і роль ЗВО у цьому процесі викладачі ініціювали дослідження стану розвитку цифрових компетентностей і досвіду вирізнення токсичного контенту в різних джерелах інформації. Його результатами стали такі висновки:

1. До цього часу при здійсненні наукових досліджень використовують застарілі програми й технології,які жодним чином не фільтрують інформацію як правдиву чи неправдиву.

2. Відсутні:

− урегульований підхід щодо використання механізмів фільтрації інформації на рівні ЗВО;

− задекларований механізм електронного обліку найбільш популярних серед студентської молоді джерел інформації;

− інституціональний механізм для захисту персональних даних і авторського права в межах інтелектуальної власності.

Також:

− не налагоджено наскрізну дискусію з питань цифрової безграмотності викладачів ЗВО;

− не сформований офіційний дискурс, який би відповідав реальному стану речей;

− в гуманітарних ЗВО мало цифрових робочих місць;

− відсутні стандарти, інструменти моніторингу й оцінки цифрових навичок викладачів; ін.

З метою викорінювання недоліків варто ініціювати комплексний експертний аналіз стану із рівнем цифрових навичок у викладачів ЗВО, досвіду вирізнення токсичного контенту, протидії фейкам, ін.., а за його результатами реалізувати низку заходів з розвитку цифрових компетентностей із залученням усіх стейкхолдерів.

Важливо сфокусувати увагу на розробці комплексної методології, яка б містила і новий дискурс, і новий поняттєвий апарат, і нові дефініції («цифрова неосвіченість», «електронна культура», «електронне здоров’я», ін.). Можливо, слід думати про застосування механізму незалежної сертифікації цифрових компетентностей викладачів відповідно до вимог ЗВО.

Водночас варто формувати довіру й безпеку до тих джерел інформації, які стануть засадами для формування цифрової культури і викладачів, і студентів. І тільки такий підхід забезпечить українському суспільству електронне здоров’я.

Висновуємо з вищевикладеного:

В складних обставинах із рівнем підвищення цифрових компетентностей у ЗВО та переходу к активним діям у цьому напрямі діяльності, за винятком успіхів у спеціалізованих і ресурсоспроможних ЗВО, кожний структурний підрозділ мусить:

– сприяти вдосконаленню електронних компетентностей викладачів: через розробку методологічної бази для діяльності національних цифрових коаліцій; через самостійні «зрізи» знань, умінь, навичок у колег; через розробку й поширення передових кейсів; через рекомендацій щодо розробки та впровадження рамки цифрових компетентностей для ЗВО;

обговорити питання перспектив розвитку цифрових навичок та компетентностей в українських ЗВО;

– розробити/адаптувати напрями діяльності структурного підрозділу в контексті підвищення професійної майстерності й рівня цифрових компетентностей співробітників;

створити умови для підтримування викладання із демонстрацією високого рівня цифрових навичок, і, передусім, у спосіб оцінки й самооцінки відповідності рівня цифрових компетентностей викладачів потребам українського суспільства.

Амбітною метою вітчизняних ЗВО зобов’язаний стати їхній набутий статус електронних лідерів в Україні. І в такому контексті цифрова компетентність викладача ЗВО це соціокультурний ресурс в інтеграцію вітчизняного цифрового ринку в єдиний європейський простір і електронне здоров’я нації.

Тому подальші дослідження варто спрямувати на розробку механізмів, моделей і способів протидії шкідливим чинникам електронного здоровя українців.

Список використаних джерел.

      1. Zhornova E., Zhornova O. Readiness of University Lecturers for Multimedia (MM) Technologies Application as a Resource of Professional-Pedagogical Activity // DisCo 2013 New technologies and media literacy education : 8th conference reader DisCo 2013; Jan Beseda and Zbynik Machat (ed.) . - Pragua., 2013 – P. 232-235.
      2. Zhornova O., Zhornova E. University Teaching Staff Training for Application of Informational-Communication Technology (ICT) // DisCo 2013 New technologies and media literacy education : 8th conference reader DisCo 2013 ; Jan Beseda and Zbynik Machat (ed.).- Pragua., 2013. - P. 243-248.
      3. Zhornova O. Social-psychologial thinking in the epoch of historical breaks: a stepfrom richness to poverty and back // Psychology of economic self-determination of person and community : Proceedings of the II International scientific and practical seminar, Sibiu, April, 2014. – Sibiu : Editurial Universitatii “Lucian Blaga” din Sibiu, 2014. – P. 79-83.
      1. Жорнова О. Звичаєвість і соціально-психологічне мислення в добу екстремального насилля: компетентність викладача ВНЗ як соціальний ресу рс у надзвичайних обставинах / Ольга Жорнова // Компетентнісний підхід в освіті: теоретичні засади і практика реалізації: матеріали методол. семінару 3 квіт. 2014 р., м.Київ: [у 2 ч.]. Ч.2 / Нац. акад. пед. наук України; [редкол.: В.Г. Кремень (голова), В.І. Луговий (заст. голови), О.І. Ляшенко (заст. голови) та ін.] – К.: Ін-т обдарованої дитини НАПН України, 2014 – С.46-55.
      2. Жорнова О.І. Мультимедійна компетентність особистості як соціально-психологічний базис одночасного зростання її соціальності та індивідуальності / Ольга Іллівна Жорнова // Наукові студії із соціальної та політичної психології : зб. статей / НАПН України, Ін-т соціальної та політичної психології ; [ред. рада: М. М.Слюсаревський (голова), В.Г. Кремень, С.Д. Максименко та ін.]. – К. : Міленіум, 2013. – Вип. 33 (36). – С. 87-97.
      3. Жорнова О., Жорнова О. Дослідження в еру відкритої науки та готовність науково-педагогічних працівників до нових викликів / Ольга Жорнова, Олена Жорнова // Нові інформаційні технології управління бізнесом : Зб. тез II Всеукраїнської науково-практичної конференції . – К.: 2019. – С. 85-91.
      4. Жорнова О., Жорнова О. Готовність науково-педагогічних працівників до досліджень в епоху відкритої науки / Ольга Жорнова, Олена Жорнова // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Європейські виміри сталого розвитку», 23-24 квітня 2019. – К.: НУХТ, 2019 . – С. 87-88.
      5. Жорновая О., Жорновая Е. Обдумывая очевидное: новая психология без нового человека или новый человек без новой психологии / Ольга Жорновая, Елена Жорновая // “Психология третьего тысячелетия”: I Международная научно-практическая конференция: сборник материалов / под общей ред. Б.Г. Мещерякова. – Дубна: Международный университет природы, общества и человека “Дубна”, 2014. – С. 51-54.
      6. Жорнова О.І., Жорнова О.І. Якість вищої освіти України та медіаграмотність науково-педагогічної спільноти: виклики без відгуків / Олена Іллівна Жорнова, Ольга Іллівна Жорнова // Якість вищої освіти України та медіаграмотність науково-педагогічної спільноти: виклики без відгуків // Вища школа. — 2019. – № 10. — С. 38-44.

Abstract. The article is devoted the problem of formation of ability to counteract toxic content. This ability is important for higher education teachers. The difficulties of forming the readiness of scientific and pedagogical workers of higher education institutions to its prevention are determined. The main challenges for improving the situation are analyzed.

Keywords: higher education, toxic content, digital competence, fake, information filtering.

Використано ілюстрацію  

Ольга Жорнова, Академія моніторингу і експертизи, д.пед.н., проф.

Олена Жорнова, Інститут консолідації і партнерства, д.пед.н., проф.


Останні публікації цього розділу:

Фіаско Стратегії Громадянського Суспільства

Громадянське суспільство в ОТГ – “бідний родич” децентралізації?

Як вірно благодійному фонду приймати та надавати допомогу.

Боротися з вірусом, а не з правами людини

Чи мають право співробітники Представництва, резиденти України, отримувати заробітну плату в валюті?