Що ж таке – насильство в сім’ї і де отримати хоча б якусь допомогу

Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії завдають йому ...

насильство
Що ж таке – насильство в сім’ї і де отримати хоча б якусь допомогу

Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії завдають йому моральної шкоди, шкоди його фізичному чи психічному здоров’ю.

Відповідно до Закону України „Про попередження насильства в сім’ї” насильство буває фізичним, сексуальним, психологічним (шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування) чи економічним (умисне позбавлення житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я).

Що робити у випадку насильства в сім’ї?

Складіть заздалегідь план своїх дій – що робити, куди піти в разі небезпеки. Якщо необхідно піти з дому – підготуйтесь: зберіть найнеобхідніші речі, ліки, одяг, ключі, особисті документи та документи, що підтверджують ваші права власності на житло, машину тощо.

У випадку, якщо з вами будуть діти – також підготуйте все необхідне.

Визначте не одне, а декілька місць, де ви могли б сховатися, якщо підете з дому. Пам’ятайте адреси, номери телефоніь людей, яким ви можете довіритися у випадку загрози вчинення насильства, або організацій, до яких маєте намір звернутися.

Заздалегідь продумайте можливі вирішення важливих юридичних питань, якщо Ви зважилися піти та розірвання сімейних стосунків – питання спільного майна, місце проживання дітей та виплати аліментів. Юристи соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді чи громадських організацій можуть надати вам безкоштовну консультацію, якою варто скористатися.

Також подумайте про те, як уберегти дітей від повторення ситуації насильства – домовтеся й підготуйте необхідні документи для керівника дитячої установи або навчального закладу про те, що дітьми опікуєтеся тільки Ви і ніхто, крім Вас, не має права забирати їх.

Якщо Вам чи вашим дітям уже завдали тілесних ушкоджень, обов’язково розкажіть про це працівникові поліції та зверніться до медичної установи. Медичні висновки про отримання тілесних ушкоджень можуть бути вагомим доказом того, що сталося.

Не дозволяйте нікому принижувати та ображати Вас!

Уявіть найгірший розвиток подій та свій стан у такому випадку. Також уявіть своє життя без насильства. Намагайтеся досягнути бажаних змін. Якщо Ви не можете визначитися щодо подальшого життя або Вам важко прийняти рішення – скористайтеся безкоштовними психологічними консультаціями соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та громадських організацій.

Куди звертатися по допомогу у випадку проявів насильства?

– До поліції;
– До сектору ювенальної превенції Управління національної поліції;
– До служби у справах дітей;
– До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
– До департаменту (управління) соціального захисту населення районної, міської чи обласної держадміністрацій;
– До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

Звернення необхідно подавати у письмовій формі на ім’я керівника органу влади із зазначенням своїх повних координат (П.І.Б., місце проживання, контактні телефони) в двох екземплярах. Один Ви залишаєте, а другий примірник звернення із зазначенням на ньому вхідного №, дати та підпису особи, яка приймала звернення, зберігаєте у себе.

У ньому коротко та чітко вказуються всі обставини справи та висловлюється конкретна вимога стосовно наслідків заяви, наприклад, „Прошу притягнути винну особу до відповідальності”. Подавайте факти, що можуть бути підтверджені документально чи іншими об’єктивними доказами.

Працівники поліції розглядають повідомлення про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення відповідно до Порядку розгляду таких заяв та повідомлень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 26 квітня 2003 року № 616, та нормативно-правових актів МВС України.

Працівники поліції зобов’язані виїхати (вийти) на місце вчинення насильства!

Вони зобов’язані прийняти Вашу заяву, роз’яснити Ваші права, задокументувати факт правопорушення, зібрати характеризуючий матеріал на кривдника (спосіб життя, характер, поведінка в побуті, вживання спиртних напоїв, схильність до насильницьких проявів, тощо), поставити його на профілактичний облік, винести кривднику офіційне письмове попередження про неприпустимість учинення насильства в сім’ї, скласти адміністративний протокол за статтею 173-2 КУпАП, заповнити спеціальну картку обліку факту скоєння насильства в сім’ї та у триденний термін направити її до департаменту (управління) соціального захисту населення місцевої держадміністрації, а у випадках скоєння насильства в сім’ї відносно неповнолітнього чи за його присутності – ще й до служби у справах дітей місцевої держадміністрації.

Якщо кривдник уже перебуває на обліку за вчинення насильства в сім’ї, йому виноситься захисний припис.

Поліція зобов’язана здійснювати контроль за місцем проживання кривдника!

Знімати побої завжди є сенс !

Навіть якщо зовнішніх ознак не має, але був фізичний вплив…
По-перше, є підшкірні гематоми при відсутності синців на шкірі. Їх діагностують.
По-друге, є переривчасте серцебиття, ненормальний тиск (це вимірюється) + нудота, мурашки в очах, поколювання в пальцях і в кінцівках, озноб (це записується зі слів потерпілого).
У підсумку маємо діагноз – легкий струс мозку як результат удару по голові твердим предметом без гострих обрисів (можливо, долонею, кулаком або ліктем кривдника).

До цих речей ставитись необхідно серйозно!

Навіть якщо немає клінічних травм і симптомів, які виявляються методом аналізів, є ще психологічні наслідки стресу в результаті незаконних дій кривдника. Це – безсоння, пригнічений настрій, відсутність апетиту, нав’язливе відчуття невмотивованого страху, напади прискореного серцебиття, загалом, тут можна весь розділ про симптоми неврозів з підручника переписувати. Діагностується це складно, тільки психологічними тестами чи тривалою клінічної бесідою, але в будь-якому випадку реально домогтися, щоб лікар дав висновок про перенесення психологічної травми.

В подальшому, це може бути додатковими доказами при вирішені різного роду справ в судовому порядку.

Бережіть себе !!!


Останні публікації цього розділу:

Проблема 21 травня. Легітимний президент чи стан interregnum*?

Напрями безбар’єрності в молодіжній роботі

Що не є форум-театром або культура поваги до авторських методик

Як громадським і благодійним організаціями покращити комунікацію?

Як зупиняти кризи в корені: три рекомендації для донорів

Де і як шукати ідеї для проєктів?