Реєстрація


Громадський супровід земельної реформи або про консолідацію місцян і селян навколо земельних відносин

Є теми, обговорення яких досить однозначно або розшаровує суспільство, або спричиняє дружбу проти неприятеля. Серед таких тем, наприклад, відкриті реєстри. Сьогодні хтось "за", хтось "проти", а ...

20170630_121653
Громадський супровід земельної реформи або про консолідацію місцян і селян навколо земельних відносин

Є теми, обговорення яких досить однозначно або розшаровує суспільство, або спричиняє дружбу проти неприятеля. Серед таких тем, наприклад, відкриті реєстри. Сьогодні хтось “за”, хтось “проти”, а завтра – інший розклад,  і утворюється нове товариство. І все суспільство спостерігає за тим, як парламентарів протистоять чиновникам, а потому вони вже пліч-о-пліч виступають проти журналістів і громадських діячів. 

Але є тема, яка кожним українцем сприймається як надважлива, як така, що визначає саму можливість почувати себе впевнено і захищено. Це – Земля. Ставлення українців до Землі – це предмет окремих розвідок. Ми ж поговоримо про те, як земельна реформа спроможна консолідувати суспільство і що може зробити громадянське суспільство задля того, аби кожен пересічний співвітчизник почувався більш впевненим і захищеним, бо має “свою” землю.
Що знає пересічний українець про перебіг земельної реформи? Чого він очікує від того, що земля стане предметом купівлі-продажу?
І ось відповіді на ці питання, на жаль, розшаровують суспільство на тих, для кого це надважлива і тих, кого це не стосується, бо перші же мають землю, а у других її нема і, навряд чи, в найближчому майбутньому вони її отримуючи. Звісно, мова йде про сільських мешканців і представників індустріальних центрів. Проте і одні, і другі переконані в тому,  що:
  • Вже всі землі скуплені;
  • Якщо якась земля й залишилася, то все одно грошей у пересічного українця нема;
  • Іноземці не сидять, склавши руки, і вже серйозно зазіхань на землю;
  • Багатий завжди правий і рейдери будь-якої миті заберуть землю.

Як хочеться написати, що це упередження, що такого не може бути в Україні апріорі тощо. На жаль, треба з жалем констатувати, що думка пересічного українця – це увиразнені формули відчуження найдорожчого для нього – Землі. 

Проте найголовніше, це те, що можна і треба роботи НУО, аби сакральне ставлення українців до Землі не стало в найближчому майбутньому перекрученим і знеціненим.
Далі буде.

 


Останні публікації цього розділу:

Для нас почали готувати лідерів в Стенфорді. Що нам від них чекати?

НЕ ЗУПИНЯЮЧИСЬ НА ДОСЯГНУТОМУ, АБО ПРО АСОЦІАЦІЮ МІСТ УКРАЇНИ (за результатами двох непересічних форумів)

Жіночий музей у Бонні та Реформація із жіночим обличчям

Що громадянське суспільство хоче отримати від держави у 2018 році?

"Великі політичні реформатори" - хто вони?

Історія інформації та перспективи її використання для соціально-економічного прориву України