На Херсонщині для діточок-переселенців провели екотабір «Країна мрій»

Завдяки старанням переселенської мережевої громадської ініціативи «Компас переселенця» 25 червня ц.р. відбувся одноденний  дитячий екотабір «Країна мрій». В одному із мальовничих куточків Херсонщини – в історико-розважальному комплексі «Зелені хутори Таврії» діти-пререселенці та діти із малозабезпечених херсонських сімей молодшого і дошкільного віку знайомилися із стародавніми українськими ремеслами, а також брали участь у розвиваючих іграх та майстер-класах. Особливість цього заходу полягає в тому, що, по-перше,  самі переселенці зорганізувалися, щоб повезти своїх дітей на одноденний відпочинок, а по-друге, він був ресурсно підтриманий громадськими лідерами і організаціями Херсонщини та Львівщини із залученням допомоги благодійників. Мотором цієї ініціативи виступили одинокі мами-переселенки із Херсона, котрі виховують самостійно малолітніх дітей і дуже добре знають про свої проблеми (психологічні, соціальні, безпекові, законодавчі і інші), що сірою хмарою «висять» навколо їхніх малолітніх діточок.

Діти-переселенці молодшого та дошкільного віку та їх батьки із Донеччини і Луганщини мали унікальний шанс побувати у екотаборі «Країна мрій». Протягом дня малюки отримали багато незабутніх вражень: приємних сюрпризів-подарунків, розваг, розвиваючих ігор, майстер-класів із гутництва, із водяної анімації – малювання за турецькою технікою «Ебру», лозоплетіння, а мами – можливість у вузькому товариському колі поспілкуватися між собою, обмінятися успішним досвідом подолання переселенських проблем та порадитися із фахівцями із хвилюючих питань, що постійно не дають спокою, наприклад, де знайти досвідченого психолога чи де і коли можна отримати юридичну допомогу. Не солодко сьогодні живеться людям, котрі втратили все через війну, тим, кого урядовці і їх виконавці-чиновники називають «тимчасово переміщені особи». Не завжди є можливість повести дитину на відпочинок.

Майстер клас із лозоплетіння

Майстер клас із водяної анімації

А почалося свято із самого ранку, коли на природі діти презентували свої чудові малюнки про свої мрії. Ніщо не може бути таким щирим і справжнім як дитячі мрії. Так маленька шестирічна Віка із Луганська розказала про свою мрію мати песика і котика, щоб у неї було власне житло і, щоб вони із мамою не були самотніми, а мали татка, про все це розповідає її малюнок. Діти по черзі захоплено показували свої малюнки і розповідали про свої мрії. Більшість із них, мріють поїхати на море, до чарівного Львова, побачити динозаврів та стати космонавтами, а ще – моряками. Разом із дітьми поділилися своїми мріями і їх батьки та бабусі і головна із них – щоб припинилася війна і можна було б мирно жити та мати змогу зустрічатися із своїми близькими родичами. Всі разом – мами і дітвора  оформили спільний плакат дитячих малюнків «Країна мрій».

Кипить робота над оформленням дитячих малюнків

Малюнки про “Країну мрій”

Навколо ідеї «Компаса переселенця» – створити дітям реальне казкове дійство – «Країну мрій», об’єдналися громадсько активні переселенці Херсона, котрі є учасниками мережевої громадської ініціативи «Компас переселенця» (Дніпро-Львів-Херсон). А завдяки партнерам із Херсонської та Львівської областей – Центру інформаційних досліджень «Меридіан», Інформаційній мережі «Місцевий блогер», громадській організації «Таврійський край»,  стало можливим знайти як кошти на транспорт і харчування, так і забезпечити методологічну частину та запросити відомого львівського фахівця-педагога Ігора Бущака, котрий є автором методик розвитку та реабілітації дітей шкільного молодшого віку, для проведення розвиваючих ігор для діточок-переселенців під час проведення екотабору «Країна Мрій».

Відомий львівський педагог Ігор Бущак, автор методик розвитку та реабілітації дітей шкільного молодшого віку є гостем «Країни Мрій»

Магія казкового дійства гри

«Для нас було дуже важливо подарувати дітям-переселенцям та їх херсонським одноліткам із малозабезпечених сімей «Країну мрій» – справжнє свято дитинства, щоб вселити надію і спокій у їхні серця та віру у здоланність тимчасових негараздів та труднощів, що спричинені війною на Сході України та анексією Криму, – говорить співзасновниця «Компаса переселенця» Анна Солод. – Ми зверталися із заявкою до відомої у Херсоні і в Україні громадської організації, що надає мікрогранти переселенським ініціативам, проте нам відмовили. Та ми все одно не облишили ідеї організувати справжнє свято на природі для одиноких мам-переселенок із дітьми, щоб хоч якось підтримати їх у складних життєвих обставинах і ми щасливі, що нам це вдалося! У наших планах – адвокатська підтримка одиноких мам-переселенок із проблемних питань у державних установах та захист прав їх дітей у школах».

Вважаю, що екотабір «Країна мрій» є своєчасним і вдалим заходом «Компаса переселенця», – зауважує Олександр Лавринович, партнер і ідейний натхненник дитячого екотабору «Країна мрій», – оскільки це не просто пізнавальна екскурсія, а ціле казкове свято із елементами театрального дійства, цілісними майстер-класами для дітей та розвиваючими іграми, а з іншого боку це добрий привід для мам-переселенок, щоб об’єднуватися та спільно долати труднощі і проблеми у тяжкій життєвій ситуації, в якій вони опинилися не з власної волі. Взявши на замітку всі мрії мам-переселенок і їх діточок, ми будемо планувати свою роботу так, щоб вони хоча б частково могли здійснитися, наприклад, організувати пізнавальній візит до Львова з метою вивчення досвіду надання психологічної допомоги дітям-переселенцям та роботи шкіл у позаурочний час. На жаль, стан молодшої і дошкільної освіти у Херсоні і на Херсонщині бажає кращого. Від переселенців вимагають поборів, шкільні психологі не знають про проблеми діточок-переселенців, а груп продовженого дня у класичному вигляді у школах просто не існує, а існує принцип торгаша – «хочеш лишити дитину після уроків – плати!».

Ігор Бущак, педагог, психолог: “Інколи провести час з дітьми є непереборною перешкодою для батьків.  На цьому короткому таборі ми показали прості та доступні заняття із дітьми, які можуть провести дорослі.  Обговорення та обмін думками допоможе пошукати та зберегти ще більше ідей для проведення цікавого сімейного часу.”

Катерина Сисоєва, активна мама-переселенка, мама двох малолітніх дітей: «Це справжнє свято для моїх дітей. Відчула теплу атмосферу і щиру підтримку. Дуже важливо проводити такі заходи не тільки для паперової звітності, а просто для творення людської теплоти та підтримки, розуміючи наші проблеми!»

«Це вже третій громадський захід, що проводить «Компас переселенця у Херсоні, – говорить Анна Солод. – За результатами проведення у грудні 2015 р. навчального семінару для шкільних психологів та вчителів у Херсоні, ми окреслили проблему надання системної психологічної допомоги дітям-переселенцям та їх адаптації у місцеві шкільні спільноти     http://www.prostir.ua/?news=u-hersoni-opratsovuvaly-uspishni-praktyky-psyholohichnoji-dopomohy-pereselentsyam-shkolyaram

Як відзначають фахівці, «психологічні травми та тривоги, викликані економічними проблемами, переживаннями за безпеку, насильством та втратою близьких, є характерними наслідками вимушених змін у житті переселенців». Саме до цих кризових змін особливо чутливі діти молодшого шкільного і дошкільного віку, адже вони ще не мають внутрішніх захисних механізмів, які допомогли би їм впоратися зі стресом.

Тому  мережева ініціатива «Компас переселенця» орієнтована на забезпечення психосоціальної підтримки внутрішньо переміщених дітей та їх родин і особливо одиноким мам-переселенок, які прибули із Луганської і Донецької областей. Мета – допомогти подолати стрес у дітей та їх батьків, а також підвищити їх здатність інтегруватися у місцеві громади та відстоювати свої законні права у спілкуванні із відповідальними чиновниками.

Довідково:

Між миром і війною: діти-переселенці – так можна означити проблему, на вирішення якої спрямовані зусилля «Компаса переселенця», тобто тих одиноких мам-переселенок, котрі зуміли вистояти у складних життєвих обставинах переселення від війни і знайти в собі сили і жити заради своїх дітей. Це той стан, «коли дитина опиняється сам на сам із проблемою втрати своєї домівки, свого звичного середовища та пережитого військового конфлікту і потребує психологічної підтримки та адаптації до нових умов проживання». Як підкреслюють фахівці, дитяча агресія, дивний стан замкненості, недовіра, постійний страх – все це особливо важко переживають діти-переселенці молодшого шкільного віку. За інформацією представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) «200 тисячам дітей з Донбасу потрібні психологи», а це значить, що потрібно негайно реагувати на фізичні і психологічні потреби дітей!