Влада Білорусі порушує фундаментальні права людини – Amnesty International

Громадський Простір

Закони у Білорусі не забезпечують громадянам права на об’єднання та мирні зібрання. Amnesty International представила доповідь “Що не дозволено – те заборонено: як пригнічують громадянське суспільство в Білорусі”. Обговорення відбулося у Києві, оскільки Хеза МакГілл, дослідниця Amnesty International, не була допущена в Білорусь – їй відмовили у візі.

НУО в Білорусі мають багато перешкод у реєстрації. Незареєстрованим громадським організаціям загрожує кримінальне переслідування. Також білоруським НУО заборонили зарубіжне фінансування. На території Білорусі не можуть працювати представництва міжнародних організацій.

Громадські діячі в Білорусі зазнають переслідувань. Міжнародний резонанс здобула справаАлеся Беляцького, правозахисника, якого ув’язнили на 4,5 роки.

НУО перебувають під постійним контролем міністерств та інших відомств. Скарги на НУО від міністерств, перевірки і виявлення порушень – прямий шлях до закриття громадської організації.

Так, у 2012 році закрили організацію “Добрая воля”, яка консультувала батьків-усиновителів. “Добрая воля” насмілилася вести дискусії з приводу законодавства і скаржитися у міністерство на чиновників.

Розправляються у Білорусі і з профспілками. Олег Стаєвич, водій кар’єру “Граніт”, був звільнений за те, що став головою незалежної профспілки. Втратили роботу ще четверо осіб, а інші під тиском залишили профспілку.

Дозвіл потрібен навіть для одиночного пікету. Місцева влада має широкі повноваження щодо обмеження мирних зібрань. На центральних вулицях мітингувати часто забороняють, відводячи для цього відлюдні території.

«Легально провести масовий захід практично неможливо!.. Якщо люди виходять несанкціоновано, за це передбачена адміністративна відповідальність, арешти до 15 діб, а також кримінальну…», – каже Валентин Стефанович з правозахисного центру «Вясна».

Демонстрації 19 грудня були розцінені як масові заворушення і особливо тяжкий злочин, що передбачає до 15 років позбавлення свободи. 44 особи були засуджені за участь у мітингу.

Українець Володимир Сенько з Міжнародної спостережної місії по Білорусі відзначає велику кількість молодих правозахисників, зацікавлених у білоруській тематиці.

«З 2011 року, відколи я вперше побував у Мінську, то за моїми спостереженнями все стабільно тяжко. Є деякий прогрес із особистими випадками: людей випустили з в’язниць. Однак системно нічого не змінилося. Як на мене, все навіть стає жорсткішим!.. Поки не буде критичної маси людей, готових щось змінювати, складно говорити про системні зміни», – зазначив Володимир Сенько, представник Міжнародної спостережної місії у республіці Білорусь.

Доповідь правозахисники надішлють президенту Білорусі. Щоправда, за роки роботи в Amnesty International не пригадують, щоб влада відповідала на їх листи.

«Нам дуже складно, оскільки в нас не може бути розмови з урядом. Тут наприклад (в Україні – ред.) ми можемо зустрітися з міністрами, обговорювати», – сказала Хеза МакГілл, дослідниця Amnesty Internationa по Білорусі.

Багато українських активістів і правозахисників “заслужили” внесення до списку нев’їздних до Білорусі. Серед них і члени Міжнародної спостережної місії у республіці Білорусь, яким залишається моніторити ситуацію ззовні.

У доповіді рекомендується, щоб Білорусь скасувала вимогу про наявність юридичної адреси для реєстрації НУО, зняла кримінальну відповідальність за отримання закордонних грантів, дозволила об’єднанням тримати гроші у зарубіжних банках.

Amnesty International радить Білорусі внести зміни до законів і декретів президента, щоб вони не суперечили принципам прав людини.

Наразі Amnesty International вивчає ситуацію і дає рекомендації, але не закликає до санкцій – повідомила Хеза МаКгілл.

Текст доповіді

Читайте також інтерв’ю з булоруським правозахисником “Павел Левінаў: Історії успіху бувають, коли ми готуємо капкани для влади”

Автор : Ірина Салій