Конституцію перетворять на формулу успіху країни

Конституційна реформа сьогодні рухається повільно, а ініційований главою держави конституційний процес не стосується трикутника влади Парламент, Президент, Уряд, відзначили представники коаліції ...

Крнститкція

Олександр Ярощук

Конституційна реформа сьогодні рухається повільно, а ініційований главою держави конституційний процес не стосується трикутника влади Парламент, Президент, Уряд, відзначили представники коаліції громадських організацій, що ініціювали кампанію “КонституціЯ”, яка покликана ініціювати широкомасштабне суспільне обговорення конституційних змін і захист Основного Закону.

Конституція має творитися народом, вважає директор проекту “Об’єднуємося заради реформ” Роланд Ковач. Українська Конституція повинна будуватися на консенсусі громадян, їхній головний інструмент – включеність в конституційний процес. “Конституція не повинна створюватися за зачиненими дверима”, – переконаний експерт.

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко нагадав про головну вимогу Майдану – змінити систему організації влади; натомість відбулася лише зміна людей у старій системі. Для того, щоб побудувати нову систему, необхідна грунтовна конституційна реформа, яка б відповідала європейським стандартам. Діюча ж Конституція подекуди обмежує можливості громадськості для впливу на владу та реалізацію суспільно-політичних змін. “Не змінивши Конституції, ми маємо обмежений арсенал дій”, – стверджує Ігор Коліушко.

За словами експерта, найгострішими проблемами конституційної реформи, на які варто звернути увагу, є децентралізація і реформа правосуддя. Питання деентралізації сьогодні цілком залежить від законопроекту про внесення змін до Конституції, для набрання чинності якого необхідно 300 голосів. Однак у даному законопроекті міститься норма про особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Дискусія щодо цього питання стала політизованою, хоча експерти наполягають, що мова йде не про особливий статус Донбасу, а про особливості здійснення місцевого самоврядування. Внаслідок цього, вважає Ігор Коліушко, “законопроект про децентралізацію перетворився на законопроект про виконання Мінських домовленостей”. Таким чином, наголошує експерт, розвиток держави ми ставимо в залежність від поведінки терористів на Донбасі.

Інше не менш важливе питання – реформа судової системи. Відповідний законопроект про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя вже внесений на розгляд Парламенту Президентом України. У ньому, переконує заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда, є важливі новації: “Конституційні зміни відкривають можливість провести переатестацію усіх суддів, які працюють сьогодні, а вакантні суддівські посади заповнюватимуть виключно за результатами конкурсу”. Додатково парламент має ухвалити пакет законів, які б визначали “чіткі механізми і строки реорганізації судової системи”. “Без таких законів конституційні зміни не працюватимуть”, – наголошує Роман Куйбіда.

Говорячи про конституційну реформу, українська влада апелює до другорядних питань, таких як недоторканість депутатів та кількість парламентарів, в той же час уникаючи важливих питань. Одним з таких є необхідність зміцнення парламентаризму, зокрема системи прийняття рішень. На думку Ігоря Коліушка, Верховна Рада України має перейти з системи абсолютної більшості при голосуванні на європейську модель відносної більшості за процедурою встановлення кворуму, коли рішення приймаються не від загальної кількості депутатів, а від тих, які присутні на засіданні.

Наступним кроком потрібно переглянути роль президента та його повноваження, впорядкувати систему виконавчої влади і визначитись з розподілом повноважень у владному трикутнику Президент, Парламент, Уряд. Україна має остаточно визначитись з формою державного правління. На думку Ігоря Коліушка, найоптимальнішою для України формою на сьогодні є змішана парламентсько-президентська республіка з чітким розподілом повноважень.


 

Останні публікації цього розділу:

"Якщо не працювати з культурою, то є сусідні держави, які б хотіли з нею попрацювати" — Яна Бойцова

Юлія Соловйова: мотивацією має бути бажання жити під синьо-жовтим стягом

Олександра Матвійчук: громадяни, які усвідомлюють свою роль — величезна рушійна сила

Юлія Євпак: еліта — завжди актив, вона та, хто рятує країну, коли зле

Волонтер Михайло Шелеп: менші збори в меншому колі людей — ефективніші

Ініціативи Степаня: залучаємо можливості, які дають поштовх діяти та змінювати життя молоді на краще