Гаяна Юксель: діяльність на материку має велике значення для кримських татар в окупації

Громадський Простір

Під час конференції “Жінка – посол миру” Гаяна Юксель, кандидатка філологічних наук, директорка інформаційного агентства «Кримські новини», член Меджлісу кримськотатарського народу, розповіла про роль жіноцтва в історії кримсько-татарського народу, а також описала сучасне становище тих, хто залишився в Криму.

Вже три роки нашу землю топче окупант. І всіх тих, хто залишився вірним своїй державі, хто залишився вірним тій країні, в якій жив, – витісняють з Криму, роблять все можливе для того, щоб створити нестерпні умови для тих, хто залишився там. Вони роблять все, щоб ускладнити існування кримських татар. Жінка завжди мала велике значення у житті будь-якої країни, регіону, народу, суспільства. Виключенням не стали і кримські татари…

І ось зараз, коли сталася окупація, на плечі кримсько-татарських жінок ліг нелегкий вантаж… Ви знаєте, що арешти, пропажі, розкрадання, тиск – все це реальність сьогоднішнього Криму. І зараз кримські татарки, які знаходяться в Криму, які мають можливість приїжджати сюди, на материкову Україну, матері тих дітей, котрі залишилися без татусів (ті знаходяться у місцях позбавлення волі) – на них величезна відповідальність. 67 дітей без батьків, ці сім’ї залишилися без своїх годувальників, тому що багато з них викрадені, арештовані, на багатьох із них накладений відбиток чи звинувачення як терористів. Декілька сімей залишилися без батьків, адже тих просто викрали чи вбили. У першу чергу, ми говоримо про Ришата Аметова, котрий став першою жертвою окупаційного режиму, котрий вийшов на мовчазний мітинг протесту вже 3 березня 2014 року.

Зараз та діяльність, яка проходить тут, на материку, має велике значення для кримських татар, які знаходяться в окупації. Як би не було складно підтримувати зв’язок, як би нам не здавалось, що може ці ниточки, які з’єднують нас Кримом, заслабли чи перервані – повірте, це не так, це омана. Насправді, все, що відбувається тут, вся та допомога, реакція, руки підтримки, які протягнені звідси, з вдячністю сприймаються кримськими татарами. І ось в цій роботі велике значення має діяльність жіночих організацій.

Я сподіваюсь, що ця допомога та увага знайдуть своє продовження на державному рівні, тому що це не має бути завданням тільки громадянських активістів і громадянського суспільства.

Я говорю з тремтінням в голосі…. Тому що, на жаль, ми не маємо можливості повернутися до Криму… Ми всі в Криму кримінальники, ми в Криму оголошені екстремістами тільки за те, що ми говорили, що Крим – це Україна. Але я вірю, що настане день, коли ми всі зберемося в Бахчисараї і ви побачите, наскільки прекрасний наш півострів!.. І коли в мене запитують, а в мене запитують дуже часто, що ви хочете побажати тим, хто зараз з вами тут, і тим, хто залишився в Криму, я говорю: “Я хочу побажати сили – сили духу, сили віри, сили терпіння, і сили надії і усвідомлення того, що все, що ми робимо, не на марно. Настане день, коли всі ці труднощі… тимчасові труднощі завершаться. І найголовніше – ми повернемося на Батьківщину, а ви приїдете до нас в гості.
Більше – на відео:

……..

Конференція “Жінка – посол миру” відбулася 11 березня в Києві. Захід організовано жіночою громадською організацією “Мар’ям”. Конференція зібрала більше сотні громадських активісток, волонтерок та представниць політичного сектору.

Автор: Любов Єремічева, Віталій Ніщименко