Рефлексії та роздуми по завершенні КМЕФ-2016

Осінній Київ гостинно зустрів Київський міжнародний економічний форум  - 2016 (KIFF-2016). Впродовж двох днів - 6 та 7 жовтня - виклики, що стоять перед Україною, стали лейтмотивом комунікації ...

Осінній Київ гостинно зустрів Київський міжнародний економічний форум  – 2016 (KIFF-2016). Впродовж двох днів – 6 та 7 жовтня – виклики, що стоять перед Україною, стали лейтмотивом комунікації його учасників. Офіційний підсумок роботи КМЕФ-2016 влучно висловлено у заголовку прес-релізу:
УКРАЇНА В УМОВАХ ЧЕТВЕРТОЇ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ: ШАНСИ НА УСПІХ Є, АЛЕ ПОТРІБНІ ЧІТКА СТРАТЕГІЯ ТА ПЛАН ДІЙ
Про перший день роботи Форуму ми написали зразу ж (див. http://www.prostir.ua/?blogs=kyjivskyj-mizhnarodnyj-ekonomichnyj-forum-2016-abo-pro-te-yak-rahuvaly-osnovni-pytannya-v-pershyj-den-roboty).
Проте, аби осмислити значущість фахового обговорення перспектив України у її русі до Індустрії 4.0 та обрати певний контест його висвітлення, знадобився час. І коли вранці 17 жовтня 2016 року Google сповістив,  що прогресивне людство в цей день відзначає Міжнародний день боротьби з бідністю,  а Мінсоцполітики України на своєму сайті розмістив інформацію про наслідки цієї боротьби в нашій країні (див.: http://zik.ua/news/2016/10/17/minsotspolityky_ukrainy_informuie_shcho_nyni__mizhnarodnyy_den_borotby_z_954522), стало зрозумілим, що контекст знайдено.І він, окреслений різними способами та рівнями життя українців, є таким:
з одного боку – виразна динаміка збіднення пересічних українців, яка потужно впливає на падіння благополуччя більшості співвітчизників, негативно впливає на соціально-психологічний стан суспільства
(бо в 2014 році за межею фактичного прожиткового мінімуму перебувало 28,6 % населення, наступного – 2015 р. – цей показник подвоївся, та й поточний рік навряд чи порадує нас змінами тренду);
З іншого – серед учасників КМЕФ-2016 не було осіб, яких аж ніяк не можна віднести до незаможних. Як помітив один із спікерів, майже всі чоловіки – у синіх краватках, котрі є індикатором успіху, то й атмосфера Форуму – відповідна: гламурно-успішна і задоволено-радісна.
ОТЖЕ, ПОГОВОРИМО ПРО ЦЕЙ ЗНАКОВИЙ ДЛЯ УКРАЇНИ ЗАХІД В контексті перспектив пересічних українців, у котрих  унаслідок нестачі коштів відсутня  можливість підтримувати належний спосіб життя, притаманний Індустрії 3.0 і яким великий бізнес разом з урядом торує шлях до Індустрії 4.0.
Пленарне засідання, на якому обговорювалися виклики і можливості економіки ХХІ століття, продовжилося представленням успішних кейсів у сфері крипто-фінансових технологій України. Відкриваючи Форум, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що метою уряду є конкурентноспроможний у всьому світі український продукт, тому серед нагальних завдань — створити сприятливі умови для залучення інвестицій та для реалізації великого потенціалу української промисловості.
Перша панельная дискусія першого дня запропонувала учасникам Форуму такі питання для обговорення:
  • Індустрія 4.0 та промислова політика України.
  • Україна на світовій економічній мапі.
  • Індустрія 4.0: чому і як навчати у ХХІ столітті?
  • Роль жінки в сучасному суспільстві та бізнесі.
На другій панелі увага учасників була зосереджена навколо:
  • Створення інституцій для сталого розвитку.
  • Світового досвіду боротьби з корупцією.
  • Промислового потенціалу України (партнер – Interpipe).
  • Коштів пенсійних фондів як потужного ресурсу розвитку економіки.
Перший день Форуму завершували дискусії про:
  • Лідерство і реформи (партнер – Deloitte).
  • Hi-Tech інтрументи розвитку української промисловості.
  • Стратегію розвитку банківської системи України.

Таким чином, в перший день учасники Форуму мали можливість долучитися до обговорення бачень вітчизняних та зарубіжних політиків, науковців і бізнесменів щодо того, як визначити готовність економіки України до перетворень, які диктує Четверта промислова революція.

Так, Віктор Галасюк, голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва, заявив, що з трьох способів змінити економіки – через її реформацію, що дозволяє країні «втриматись на плаву», трансформацію, яка, принаймні, спрямовує на спробу наздоганяти країни-лідери, і інновацію, котра уможливлює появу нової економіки – Україна, що перебуває в стані падіння економіки та деіндустріалізації, має використати всі наявні ресурси, аби розвивати ті галузі, які можна швидко масштабувати в декілька разів, а також створювати нові галузі.

Гаррі Джейкобс, головний виконавчий директор Всесвітньої академії мистецтва та науки, висловлюючи своє бачення передумов руху в напрямку Індустрії 4.0, запевняв, що Україні, де значна кількість випускників вишів, не варто перейматися проблемою зростання обсягу осіб з вищою освітою, проте краще зосередитися на новій парадигмі навчання. Пояснюючи, що саме мається на увазі під цим, він додав, що студенти мають навчатися не заради того, щоб здати екзамени — необхідно стимулювати креативне мислення та ініціативність. Наявність високоосвічених осіб, університетів з фокусом на прикладному застосуванні наукових напрацювань. а також  підприємців, готових запроваджувати такі напрацювання в бізнесі – саме й утворюють передумови руху до т. зв. Індустрії 4.0.

Україна, як підкреслили представники ЄС, одна з небагатьох країн, що не входить до Євросоюзу, але має доступ до його ринку. Наразі вона стоїть на шляху відновлення економіки, тому варто зосередити зусилля щодо максимального використання можливостей Асоціації з ЄС. При цьому не можна забувати, що в процесі інтеграції вітчизняної економіки до європейського ланцюжку створення доданої вартості, підгрунтя успіху Україна європейські партнери вбачають у її власних зусиллях, добре продуманій і виваженій стратегії, що стане українською історією успіху, але не в наслідуванні готових історій успіху.

Другий день розпочався обговоренням міжнародного співробітництва України з Європою і Азією. Не забули й про здобутки і труднощі впровадження ефективної інвестиційної політики. Зазначимо, що панельні дискусії за участі Олександра Громика і Василя Хмельницького викликали не лише неабиякий інтерес серед учасників форуму, але й додали у його перебіг жаданого всіма учасниками  оптимізму щодо економічного майбуття України. Впевненість у  прибутковості вітчизняного виробництва побутової техніки, як наслідок успішного власного досвіду, помножена на тверде переконання щодо необхідності жорсткої боротьби з контрабандою та тіньовим імпортом – така одна з формул зрушень в українській економіці.

Допис підготовлено у співавторстві з Еленой Жорновою.

Відтак, рекомендація Пітера Ліндхольма, радника з інноваційної політики Світового банку, щодо недоречності копіювання зарубіжних напрацювань і доцільності зосередження саме на розробці оригінальних способів економічного зростання, лише ствердила, що вітчизняні бізнесмени не тільки демонструють готовність, але й вже роблять помітні кроки у створенні нашого, вітчизняного досвіду входження в Індустрію 4.0.

На завершення ділової частини Форуму спланували B2B зустрічі власників та керівників бізнесу, а також підсумкове ток-шоу “Виклики економіки для українського бізнесу в найближчі 5 років”.
 Проте хвилювання за своїх пересічних й не такою мірою успішних співвітчизників була домінантою у всіх виступах представників вітчизняного бізнесу і задавали тон дискусіям, або принаймні, більшості з них.
Доречно зазначити, якщо “акули” бізнесу були приголомшені, коли до них звернулися із запитанням про те, чи знають вони, що в Оушен-Плазі майже всі товари контрабандні і тому там не дають фіскальний чек. 
Неоднозначно була сприйнята пропозиція, аби замістити Китай на полицях європейських магазинів.
Пересічні українці мають знати про оптимізм спікерів, що наявно містився у їхніх ствердженнях:
  • не все так у нас й погано;
  • ми можемо стати Кітаєм, аби отримати китайську (тобто, дуже низьку) собівартість продукції; 
  • грошей в світі багато.
Також кожен громадянин, який на собі відчуває, що показники бідності 2015 року досягли пікових значень на фоні загострення кризових явищ в економіці попередніх рокі, чекатиме на переконливі відповіді, котрі були поставлені спікерам Форуму. Серед них такі:
  1. Яке місце посідає Україна у Четвертій промисловій революції?
  2. Як Україні перейти з країни сировини на продуктову лінійку?
  3. Що робити, аби наші хлопці й дівчата повернулись із Стенфорду?
  4. Кого брати в партнери?
  5. Які інвестиції цікаві для українського бізнесу?
До того ж було порушено питання про:
  • кількість і якість державних органів у сфері інвестицій;
  • детенізацію як умову розвитку вітчизняного бізнесу;
  • поточне розуміння економіки знання.
Спостереження про те, як канадські бізнесмени приходили в Україну з великими сподіваннями і не менш великими капіталами, а йшли – зі хзначно меншими сподіваннями і набагато меншими капіталами, стали підгрунтям, аби заявити, що українці бідні, бо хитрі, оскільки вся енергія витрачається на те, аби перехитритити. 
А на завершення наведемо поради від спікерів, які є важливими для всього суспільства, бо спроможні його консолідувати:
  • Позбутися погляду на бізнес як на злочинне явище.
  • Орієнтуватися на технології подвійного призначення. 
  • Сміливо йти до банків.
  • Припинити внутрішньокорпоративне шахрайство.
  • Подолати “хутірський” підхід.
Респект організаторам Форуму за мобільний додаток KIFF, котрий став справжньою підмогою для плідної роботи і продуктивної комунікації.

Сподіваємось, що натхнення й завзятість учасників Форуму – запорука того, що Україна реалізує свою спроможність наздогнати і сісти у потяг, який прямує в Четверту промислову революцію, а може – й збудувати сучасний локомотив і очолити світовий рух у новітнє технологічне майбутнє. 

На першому КМЕФ, що відбувся у 2014 році, було окреслено контури структурних реформ, які дозволять нашій країні здійснити економічний прорив. Під час КМЕФ-2015 експерти визначили найдієвіші інструменти для цього прориву. У роботі КМЕФ-2016 взяв участь Прем’єр-Міністр Гройсман, чим додатково ствердив необхідність поєднати зусилля бізнесу, влади і суспільства, аби питання входження України в Індустрію 4.0 стало невід’ємним від вирішення проблеми бідності, оскільки внаслідок складної фінансово-економічної та політичної ситуації останніх років громадянам, реальні доходи яких знижуються, нереально “перестрибнути” у життя за стандартами нової епохи.
Допис підготовлено у співавторстві з Оленою Жорновою.


Останні публікації цього розділу:

Проблема 21 травня. Легітимний президент чи стан interregnum*?

Напрями безбар’єрності в молодіжній роботі

Що не є форум-театром або культура поваги до авторських методик

Як громадським і благодійним організаціями покращити комунікацію?

Як зупиняти кризи в корені: три рекомендації для донорів

Де і як шукати ідеї для проєктів?